Нещодавно в Україні відзначали День залізничника! І саме цього ня в сусідньому м. Львові відбулася зустріч глави Кабміну Сергія Корецького за словацьким колегою Робертом Фіцо. Виявилося, що нашій державі передадуть 3 електровози. І ті будуть їздити по колії європейського, а не російського, стандарту, на… Закарпатті. А що ж Волинь із її десятирічними логістичними потугами «прорубати вікно в Європу» саме на напрямку Ковель-Ягодин? І чи дитяча залізниця, яка в Луцьку дихає на ладан, це тільки клопіт школярів та їхніх битьків?

Отже, у «Західному П’ємонті» наш земляк лучанин Сергій Корецький як Прем’єр-Міністр України повідомив про рішення уряду Словаччини передати Укрзалізниці три тепловози, зауваживши, що «це також вагомий практичний внесок в нашу стійкість, тому що росія щодня атакує нашу інфраструктуру, руйнує наші тепловози, нашу залізницю».
Виникає питання: а чому про таку колію від Ягодина хоча б до Ковеля немає нічого в планах розвитку нашого краю? Ясно, що такий маршрут пришвидшив би пасажиропотік і доставку вантажів із ЄС через Волинь в нашу державу та значно зменшив би навантаження на автомобільні шляхи.

А вони теж катастрфоічно не справляються з гігантським вантажопотоком. Про що казати, що саме зараз черга вантажівок до МАПП «Дорогуськ-Ягодин» із польської сторони виросла до 17 км і починається на околицях м. Холма Люблінського воєводства?!
Враховуючи, що від початків повномасштабного вторгнення російських окупантів тут заборонили рух легкового автотранспорту (крім машин із дипломатичними номерами), що окупанти вже кілька разів завдавали дронових ударів по нашому прикордонню, що польська сторона, посилаючись на відсутність доброї волі з Брюсселю так і не запровадила спільне оформлення громадян, транспорту і вантажів на своїй території, то маємо очевидний факт: волинське «вікно в Європу» якщо не зачинена наглухо, то майже не функціонує. І перспектив без подальшого розвитку логістики, насамперед, залізничної, у нас мало.
Незаперечно, що пора на цю тему стукати гучно в усі двері, поки закарпатці, буковинці та львів’яни остаточно нас не випередили.
Роздуми на цю тему в соціальних мережах показали, що вона актуальна і злободенна. Наприклад, у недавньому минулому урядовець високого рівня Григорій Галиць щодо колії європейського зразка в Західній Україні повідомив таке:
«Євросоюз на цей час працює з двома відрізками: до Львова та Чернівців. Проект буде реалізовано за умови акумулювання Укрзалізницею 286 млн євро».
Відомий волинський громадський діяч Олег Савчук вважає:
«Знаючи проекти розвитку Польщі, згідно з ними, сусіди в 2005-2010 рр. пропонували створення хабу перенесення вантажів в Дорогуску та продовження колії до Ковеля («Інтерпорт Ковель»), зі створенням там транспортного хабу та продовженням колії та автостради аж до Києва. Ця чудова ідея в українських реаліях перетворилася лише на десятки корупційних проектів у сфері залізниці, доріг та розвитку вільних економічних зон…».
А чинний депутат Ковельської міської ради Олег Уніга налаштований конструктивно:
«Дуже важливе для Ковеля й області питання колії європейського стандарту. Наскільки мені відомо, цей напрямок передбачений у державних планах розвитку прикордонної інфраструктури. Тому важливо з’ясувати стан його реалізації, перспективи фінансування та конкретні терміни, щоб це було реалізовано в перспективі.
Вважаю, що Ковель повинен активно долучатися до цього процесу. Ініціюватиму зі своєї сторони фахове обговорення цього питання на рівні міської ради із залученням Укрзалізниці та профільних фахівців».
І в цьому контексті вимальовується ще один перекос стратегії розвитку логістики явно не на користь Волині. Йдеться про такий специфічні об’єкти, як дитячі залізниці. Вони є в м. Луцьку, сусідніх Рівному та Львові. Колись вони масово пропагували професію залізничників та в певний спосіб готували кадри машиністів локомотивів.

У сусідів бачимо прогрес: на Львівській дитячій залізниці недавно замінили єдиний в світі діючий тепловоз ТУ3-039, який виготовили у 1958 році. Старий локомотив відправили у м. Гайворон Кіровоградської області, де планують провести його капітальний ремонт. Натомість отримали інший тепловоз – ТУ7А.
А що надалі з луцькою дитячою залізницею? Якщо вожді Укрзалізниці від неї відкараскуються, і місцевій владі вона не потрібна, то, може, перенести її в Ковель?
Хоча, поки її повністю не знищили і не забудували висотками, може, варто зберегти і розвинути? Поруч прекрасний парк, військовий і краєзнавчий музей, палац учнівської молоді: чудова локація для учнівських екскурсій усіх волинських школярів!

Словом, це не про перекладання бруківки і не про переділ сфер впливу. Це про подальший стратегічний розвиток нашого краю, його інвестиційну привабливість і те, з яким багажем ми потрапимо в Євросоюз.
І тому будемо шукати відповіді, насамперед, у найвищих ешелонах української влади.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото автора, пресслужби Кабінету міністрів України і порталу «Захід.нет»: локомотив приміського потяга в м. Лондоні; зустріч прем’єрів Сергія Корецького і Роберта Фіцо у м. Львові; потяги на польській станції «Холм»; новий локомотив для львівської дитячої залізниці; хащами скоро заросте дитяча залізниця в м. Луцьку…

