Символічний водорозділ: куди потече свідомість
поліщуків – на північ до тоталітарного білоруського режиму чи на південь до
українських традицій?
В XVIII ст. на території с. Гута було
підприємство з виготовлення скла. Але навіть древні склодуви не могли б
додуматися, аби на 32 році Української Незалежності в центрі цього
прикордонного з Білоруссю населеного пункту Ковельського р-ну на меморіалі бовваніє
зірка, а на тій самій вулиці!
Як так сталося?
Ще в радянські часи на честь червоних визволителів» у
селі, як і в усіх інших, комуністи встановили обеліск із двох фігур біле
великої п’ятикутної червоної зірки. Поруч – меморіальні дошки з полеглими в
боях. На цій же ж вулиці – красива
голубих кольорів дерев’яна православна церква, котра традиційно для цієї
місцини віддана на відкуп російському церковному філіалу під назвою упц мп.
І хоча рішення облради від 15 вересня ц. р. щодо скасування
державної реєстрації всіх структур упц мп має рекомендаційний характер, на півночі
Ковельського і Камінь-Капширського р-нів, в 30-кілометровій смузі від
Білорусі, дуже багато церков належать саме до російської сфери духовного впливу
на українців.
Утім, справа, яким богам молитися, належить виконавчій
ладі та вірянам. А от демонтувати перефарбований із червоного на світло-коричневий
(чи бронзовий) символ московського тоталітаризму – зірку з 5 кутами – в час
рашистсько-української війни давно пора. Слово за місцевою Заболоттівською
селищною об’єднаною територіальною громадою.
Світлана КОМА.
На фото авторки: доріжка з бруківки веде… до зірки з 5
кутами.