Кілька тижнів тому у Луцьку взялися демонтувати фонтан, котрий розташований неподалік колишнього кінотеатру «Батьківщина». Тоді ж стали говорити, що конструкцію нищать, аби на тому місці облаштувати парковку для Центру надання адміністративних послуг, що розміщений поряд. Одначе Луцький міський голова Микола Романюк спростував таку теорію в інтерв’ю «Волинській газеті».
Зокрема Микола Ярославович зазначив, що парковки там не робитимуть: «… хочу наголосити, що фонтану як такого там давно не було. Колись він дійсно працював. Зображення ще можна знайти на старих фотографіях. Але тепер ті комунікації комунікаціями назвати важко. Фонтан став непридатним. Відновити його практично неможливо. Тому й вирішили прибрати залишки конструкції. Зробимо на тому місці благоустрій, викладемо плитку, поставимо лавки. Можливо, як будуть кошти, то й зробимо фонтан. Але чи доцільно це на території, де колись розміщувалася церква, на П’ятницькій гірці – найвищій точці в Луцьку, історичному місці? Як на мене, треба встановити інформаційну табличку, аби лучани й туристи знали, чому ця частина міста така важлива. Узагалі цей фонтан в радянські часи зробили як систему охолодження води для кінотеатру. А фонтан на Театральному майдані – для театру. Тоді не було сучасних систем кондиціонування, тому із ситуації виходили таким чином».
Нині ж фонтаном, а точніше П’ятницькою гіркою зацікавилися археологи «Волинських старожитностей». Підприємство оприлюднило документи з вимогою провести повноцінні археологічні дослідження історичного місця. Мовляв, то – унікальна, але достеменно не вивчена частина міста. У висновках про проведення нагляду за земляними роботами (документ датований 3 червня 2013 року) зазначено: «В результаті проведення нагляду за земляними роботами встановлено, що частково пошкоджено культурний шар у її південно-східній частині (на місці спорудження автостоянки), частково пошкоджено культурний шар у центральній частині (на місці спорудження сходів). В останньому пункті проведено археологічні дослідження. Враховуючи наявність культурного шару давньоруської доби і пізнього середньовіччя на всій території ділянки, будь-які земляні роботи на ній проводити можливо тільки після проведення рятівних археологічних досліджень, а три проведенні благоустрою території – і надалі залишається нагляд спеціаліста-археолога».
Щоправда, під час 41-ї сесії Луцької міської ради Микола Романюк повідомив, що міська влада не поспішила замовляти проведення відповідних досліджень, адже волинські археологи оцінили свої послуги у суму, що перевищує… 300 тис. грн.
Світлана ГОЛОВАЧУК.