Сторінками минулого 23.01.2020

З ініціативи Луцького міськкому КП(б)У розпочалося соціалістичне змагання лучан із трудящими Ковеля і Ровно за якнайшвидшу відбудову міста, збільшення випуску промислової продукції, за гідну зустріч 30-их роковин Великої Жовтневої Соціалістичної революції. Переможцями вийшли 15 підприємств, у т. ч. цегельний завод №1, взуттєва фабрика, артілі імені Червоної Армії, «Харчовик» та «Вільна праця».

«Вибори до Верховної Ради УРСР, обласної, районних, селищних, міських і сільських рад, які відбулися 4 березня, були першими, де балотувалися кандидати не лише від КПСС, але й від нових громадських об’єднань. У них взяло участь 93,6% виборців (695 тис. 586 громадян). Національно-демократичні сили області святкували свою першу перемогу: з 9 народних депутатів у Демократичний блок Верховної Ради УРСР увійшло шестеро – Олександр Гудима, Ярослав Дмитришин, Андрій Мостиський, Федір Свідерський (від НРУ), а також Андрій Бондарчук та Петро Віцяк».

(«Молодий ленінець», 1990 р.).

«Храму в с. Мокре Старовижівського р-ну не було ніколи. Було просто село, омите болотами. А завдяки будівництву льонозаводу перетворилося на справжнє містечко. Люди мріяли про церкву і, нарешті, завдяки директорові підприємства Павлові Логіну таки спорудили його! І будівельники безкоштовно підприємства працювали, і селяни колядували та продавали картоплю, щоб якнайшвидше уквітчати храм. Про дзвони подбав уже наступний директор льонозаводу Віктор Ковальчук. І хоча в Свято-Петро-Павлівському храмі роботи ще вистачає, люди радіють, що є де помолитися. А настоятелем тут служить, до речі, Петро Коляда, старостою обрали Анатолія Ворожка».

(«Досвітня зоря», 2000 р.).

«Щоб підтримати свою команду під час півфінального кубкового матчу з «Волинню», керівництво «Таврії» найняло… цілий поїзд! І хоча потяг буде цивільним, можна не сумніватися, що його пасажири будуть відмобілізованими не гірше, ніж бойові розрахунки білогвардійських бронепоїздів періоду Громадянської війни!».