Чому рік Червоної Вогняної Мавпи у
Луцькому зоопарку розпочався із… пожежі?
– Не
задобрили капризну покровительку, – жартує директор КП “Луцький зоопарк” Людмила
Денисенко. А всерйоз про той пізній недільний вечір згадує зі страхом. Мовляв,
червоний півень міг наробити біди.
Як відомо, пожежа завдала лише
матеріальних збитків– знищено 4 кв. м покрівлі. Звісно, шкода, але не проблема,
бо, як запевняє Людмила Денисенко, це можна виправити. Тим більше, міська влада
одразу пообіцяла надати підтримку.
– Цьому приміщенню вже понад 8
років. Воно «наймолодше» серед збудованих до останньої реконструкції, – каже
директорка, розвіюючи домисли тих, хто встиг подумати і навіть поширити думки
про те, що горіла новобудова. – І поки у нас там – пічне опалення. Такі реалії…
Звісно, той дим, хоч і без великого
вогню, встиг добряче налякати і людей, і тварин. Найбільше хвилювало питання:
що з постійними мешканцями звіринця? Адже поки гасили пожежу, довелося
знеструмити приміщення. А налякані теплолюбні тварини – то ж не собачки й
котики, котрих можна випустити на мороз, а потім упіймати.
– Молодці й пожежники, і наші
працівники: вони все робили швидко. Передавали тварин, по одній виносили.
Найбільше постраждали морські свинки, клітки яких у приміщенні. Бо ж їх залили
водою, а надворі мороз. Тож потім довелося відтирати, – пригадує Людмила
Денисенко.
Сергій Барановський – сторож
зоопарку, котрий і сповістив усіх про ту пожежу, а потім самовіддано рятував
тваринок та допомагав загасити полум’я.
– І ми в першу чергу вдячні саме
йому. Адже він виявив пильність під час обходу, а потім не запанікував. За це від
обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Сергія нагородили грамотою
– так зворушила його поведінка. Він же ішов у дим, не знаючи, що його там
чекає, і виносив тварин, – каже Людмила Денисенко.
Директорка розповідає, що тоді сама
несла косулю. Нині й не розуміє, як змогла. Пригадує також, як усі шукали
баранчика Шарика, бо ніхто одразу не міг сказати, хто і куди його ніс у тих екстремальних
умовах.
І тільки шотландському коневі Буранчику
тоді вдалося вийти за межі звіринця – його привели вже від стадіону. Та за цю
тварину не переживали – він ручний і морозу не боїться.
Світлана
ДУМСЬКА.
Фото
автора.