Львівський консул у польському Любліні продовжує колекціонувати дива. Цього разу він зустрівся з начальником Надбужанського відділу Прикордонної варти РП та… подякував за «підтримку українських громадян, які перетинають польсько-український кордон». Мабуть, із вікон консулату та автомобілів із дипломатичними номерами Романові Шепеляку зовсім не видно, що насправді коїться на пунктах пропуску…
Цими днями пресслужба української дипломатичної місії в м. Любліні (місто-побратим Луцька) повідомила, що Генеральний консул України в Любліні Роман Шепеляк зустрівся з Комендантом Надбужанського відділу Прикордонної варти РП, бригадним генералом Яцеком Шонхором:
«Під час зустрічі обговорили актуальні питання транскордонної співпраці між Україною та Польщею, зокрема взаємодію прикордонних служб, безпеку на кордоні та координацію дій у відповідь на сучасні виклики.
Роман Шепеляк подякував польській стороні за професійну та конструктивну співпрацю, а також за підтримку українських громадян, які перетинають польсько-український кордон.
Україна та Польща продовжують тісну співпрацю задля безпеки, ефективного функціонування кордону та розвитку добросусідських відносин».
І все було б пречудово, якби колишній начальник транспортного відділу Львівської облдержадміністрації, який невідомо як став українським дипломатом, крім райдужних реляцій хоча б трохи звертав увагу на те, що дійсно відбувається на автомобільних пунктах пропуску між Україною та Польщею, особливо на суміжній стороні. І хоча дійсно польські прикордонники здійснюють оформлення перетину кордону для наших співвітчизників швидко, то митники мордують українців інколи до 6 годин!
Хоча, можливо, Роман Щепеляк про це також говорив, але нам про це нічого не відомо?
Так чи інакше, автомобілі з польськими та українськими дипломатами перетинають кордон за лічені хвилини і не було жодного випадку, щоб вони втрутилися в ситуацію хоча б із наміром допомогти нашим співвітчизникам, серед яких в основному чоловіки-пенсіонери, жінки та діти.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото пресслужби Генерального консульства України у Любліні і автора: під час теплої зустрічі Романа Шепеляка і Яцека Шонхора; будівля українського консульства в адмінцентрі сусіднього воєводства.