«Комусь дано творить діла великі,
Що ниткою простягнуться в віки.
А з мене досить, що не був дволикий,
Що серця не міняв на мідяки…
Тому не заздрю я нікому і нічому,
Хай іншим їх незрівняні діла,
А з мене досить вміти вкласти в кому
Хоч би одну краплиночку тепла».
Дмитро ФАЛЬКІВСЬКИЙ,
«Комусь дано…», 1928 р.