Перстень ХІХ – ХХ століття виявили у селі Миляновичі Ковельського району Волинської області. Прикраса, імовірно, виготовлена зі срібного сплаву методом лиття з подальшим гравіюванням.
Про це інформує Волинська газета, посилаючись на Ковельський історичний музей.
До музею експонат передала Вероніка Коробова.
Перстень має масивний прямокутний щиток, оздоблений рельєфним зубчастим орнаментом. Форма щитка наближена до кватрефоля (чотирилисника) — декоративного мотиву, поширеного в європейському мистецтві ХІХ століття. Центральне поле, ймовірно, призначалося для нанесення монограми, гербового знака або іншого особистого символу, однак такого зображення не збереглося або воно не було виконане.
Плечики персня прикрашені симетричним рослинним орнаментом зі стилізованими листками та завитками. На поверхні виробу помітні сліди тривалого використання — потертості та локальні осередки корозії. Клейма майстра чи пробірні знаки відсутні.
За формою, пропорціями та характером оздоблення цей перстень близький до чоловічих особистих прикрас, поширених на Волині наприкінці ХІХ — у першій третині ХХ століття. Водночас відсутність монограми чи гербового зображення не дає підстав однозначно визначати його як печатку. Найімовірніше, він мав представницьке або статусне призначення, адже подібні прикраси були не лише елементом одягу, а й символом суспільного становища власника.
Такі персні могли виготовляти місцеві ювеліри для замовників із міст і містечок Волині, зокрема Ковеля, Луцька чи Володимира. Не виключено, що подібний виріб міг належати представникам місцевої дрібної шляхти або заможних землевласників, які проживали чи орендували землі в околицях Миляновичів.
“Подібні знахідки є важливими джерелами для вивчення матеріальної культури населення Волині. Вони допомагають дослідникам простежити розвиток ювелірного мистецтва, особливості побуту та естетичні уподобання мешканців нашого краю кінця ХІХ — початку ХХ століття.
Кожен експонат, що поповнює музейну колекцію, має власну історію. І саме з таких історій складається наша спільна пам’ять”, – повідомляють у музеї.
Наш кор.
Фото музею.