Шацька селищна територіальна громада у дні війни
Війна
змусила всіх стати до опору й оборони – Сергій Карпук, Шацький селищний голова.
В прикордонній Шацькій громаді, яка має 65 км спільного з
пропутінською Білоруссю державного кордону, до війни почали готуватися
заздалегідь. Укріплюючи рубежі і посилюючи захист, плекали надію, що вторгнення
росії до України не буде. Але сталося найстрашніше – 24 лютого вибухами в
ранковому Києві країна-агресор сповістила про те, що йде вбивати, руйнувати,
нищити, поневолювати свого мирного сусіда. Українці, зокрема шачани, всі – хто в тилу, хто на фронті – стали до опору
й оборони. Про те, як живе у війну Шацька громада, як мобілізовує людський
ресурс для захисту країни, зміцнює кордон, приймає переселенців, підтримує
військових і планує своє майбуття, розмовляю з Сергієм Карпуком, Шацьким
селищним головою.
– Сергію
Вікторовичу, які були ваші перші дії як керівника після звістки про початок
війни?
– Ми всі до останнього вірили, що здоровий глузд переможе,
і війни не буде. Проте події 24 лютого засвідчили протилежне. Робочий день у
селищній раді розпочався з тривожної новини, працівники були налякані,
розгублені. Але недовго. Ми зібрали колектив на нараду, проговорили
найактуальніші моменти спільних дій і вирішили рішуче діяти, не гаючи часу.
Найперше створили оперативний штаб, розподілили обов’язки і почали працювати на
підтримку Збройних сил України, укріплення кордону та обороноздатності нашої
громади.
– Як у Шацькій
громаді допомагають українським військовим? Скільки коштів з селищного бюджету
було виділено на підтримку армії і заходи безпеки?
– З початком збройної агресії на нашу територію
зайшли підрозділи ЗСУ – для підсилення
державного кордону. Прості мешканці громади, підприємці згуртувалися в справі
будівництва укріплень, зміцнення рубежів, аби зробити неможливим потрапляння в
нашу місцевість важкої техніки. Люди працювали своїми інструментами, надавали
власні матеріали, техніку – спільно зробили велику справу. З початку війни з
селищного бюджету було виділено понад 3 млн грн для різних військових
підрозділів – на потреби й першочергові заходи. За додаткові кошти облаштували
територію громади, оперативно створили блокпости, де ведеться контроль за
людьми, які в’їжджають до населених пунктів.
– Чи
достатньо на сьогодні укріплений державний кордон з Білоруссю? В разі
вторгнення на територію громади військ ворога ми здатні чинити йому опір?
– Заходи
зі
зміцнення кордону проводяться постійно. В перші дні війни ми зробили
найнеобхідніше. Всі наступні, включно з сьогоднішнім, зводимо додаткові
укріплення, вдосконалюємо фортифікаційні споруди та захисні об’єкти,
дослухаючись до рекомендацій фахівців. Крім того, ми налагодили системи
спостереження, аби бути в курсі всіх подій, які відбуваються по той бік кордону.
Одними з перших в області створили добровольче формування, яке сьогодні
ефективно функціонує і виконує всі завдання, які ставить перед ним військове
керівництво. Впевнений: в разі збройної агресії і прямого вторгнення ми здатні
протистояти окупантам.
– Під час
війни активізуються диверсанти та порушники закону. Чи виявляються такі на
території громади? Як з ними борються?
– Так, були випадки затримання на блокпостах підозрілих
осіб, але правоохоронці з’ясовували, що жодної загрози для громади вони не
становили. Також виявлялися особи, які намагалися незаконно перетнути державний
кордон – їх затримували і передавали у відповідні силові структури. Під час
воєнного стану ми значно посилили роботу з профілактики самогоноваріння та
покарання тих, хто виготовляє і продає сурогатний алкоголь, поширює та збуває
наркотичні речовини.
– Сергію
Вікторовичу, наша прикордонна громада має тісні і дружні стосунки з Польщею.
Впродовж двох місяців війни ми постійно отримуємо допомогу і від поляків, і від
громадян інших країн…
– Велика вдячність нашим друзям з багатьох країн світу,
які не просто співчувають українцям, а досить потужно допомагають. З гміни
Суховоля Республіки Польща для Шацької громади передали пожежний автомобіль і матеріальну
допомогу для українських військових, з міста Бартошице – автомобіль швидкої
допомоги, медичні засоби і препарати. Отримуємо вантажі з усім необхідним як
для військових, так і для переселенців з інших регіонів Польщі, а також з Австрії,
Німеччини, Франції, Італії. Кошти на підтримку Української армії переказують нам з Америки, Польщі, Великої Британії, Ізраїлю. За ці гроші ми маємо можливість забезпечувати наших
воїнів засобами захисту, тепловізорами, приладами нічного бачення, медичними
препаратами, формою та військовою амуніцією. Одяг, взуття, засоби гігієни,
продукти з гуманітарної допомоги та багато іншого роздаємо внутрішньо
переміщеним особам. Крім того, їстівні запаси використовуємо для організації
харчування українських військових, які несуть службу на території Шацької
громади.
– Скільки
внутрішньо переміщених осіб в’їхало в громаду з початком російської агресії? Чи
не було проблем з їх розміщенням?
– Ми прийняли майже 1300 вимушених переселенців з
Київської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Херсонської, Харківської
областей. Проживали вони майже у всіх населених пунктах громади, на базах
відпочинку, в санаторії «Лісова пісня». На сьогодні ті, кому є куди
повертатися, в кого вціліли будинки, виїхали з території громади. Люди, які
планують у нас залишитися, оформляють допомогу на проживання, отримують від
волонтерів продукти, одяг, засоби гігієни тощо, працевлаштовуються.
Вислуховуємо кожного і в міру можливого допомагаємо.
– Яка робота
старост в округах під час воєнного стану?
– З перших днів старости організували в населених пунктах
патрулювання територій та охорону громадського порядку. Місцеві жителі
здійснюють чергування, слідкують за дотриманням правил комендантської години,
виявляють порушників. Старости налагодили тісний зв’язок з підрозділами
Збройних сил України, прикордонниками, які проживають у селах, надають їм
посильну допомогу, забезпечують харчуванням і всім необхідним. Крім того, вони
дбають про належний стан доріг, стабільне функціонування медичних закладів,
особливу увагу в цей складний час приділяють літнім людям, немічним, хворим.
Вирішують поточні питання, видають довідки, ведуть перемовини з
сільгоспвиробниками про збільшення площ посівів.
– До речі, в Україні стартувала ініціатива
«Сади Перемоги», спрямована на ефективне використання землі і залучення
додаткових ресурсів для вирощування сільськогосподарської продукції – задля
недопущення голоду. Чи долучилася до неї Шацька громада?
– Так, ми вже розпочали роботу в цьому напрямку.
Долучаючись до ініціативи, ми беремо на себе зобов’язання максимально ефективно
використати всі ділянки, засіяти злаками, засадити овочами, щоб восени мати
можливість зібрати урожай і допомогти країні. Старости працюють на місцях, доносячи
ідею до жителів населених пунктів, спілкуючись із фермерами, формуючи список
потреб (насіння, добрива, пальне тощо). В
Шацькій громаді на землі працюють як дрібні аграрії, так і великі агрофірми,
обробляючи загалом більше 3,5 тис. га. На сьогодні є можливість розширити
посівні площі за рахунок паїв, а це – ще додатково понад 3 тис. га. Тож ми
запрошуємо до співпраці окремих виробників та аграрні фірми, котрі мають бажання
і можливості працювати. Маємо використати кожен клаптик нашої землі для
спільної перемоги.
– Як в умовах воєнного стану працюють школи, дитсадки,
заклади культури? Чи вчасно виплачується заробітна плата?
– Школи працюють у дистанційному режимі, робота дитсадків
призупинена через небезпеку воєнних дій. Працівники закладів культури
займаються волонтерською діяльністю: плетуть маскувальні сітки, готують обіди
для військових, приймають і розподіляють гуманітарну допомогу. Заробітна плата
виплачується вчасно, правда, не в повному обсязі. Маємо розуміти, що кошти нині
першочергово виділяються на підтримку українських військових та зміцнення обороноздатності
нашої прикордонної громади. Але така ситуація є тимчасовою, лише на період
воєнного стану.
– За яких
умов і чи взагалі можливий відпочинковий сезон-2022 на Шацьких озерах?
– Звичайно, туристичний
сезон під час війни – під великим знаком питання. Для громади це не дуже добре,
бо саме влітку, коли до нас їдуть туристи, ми максимально наповнюємо селищну
казну, а місцеві жителі – свої сімейні бюджети. Хоча, якщо на нашій території
буде безпечно, а люди матимуть фінансову можливість приїхати на відпочинок, ми готові
їх прийняти і надати якісні послуги. Думаю, мешканці постраждалих від бойових
дій регіонів знайшли б у Шацькому краї, на лоні нашої мальовничої природи тишу,
спокій, умиротворення, змогли б відійти від жахіть війни і підлікувати свої душевні
рани. А ми зробимо все можливе, щоб послуги стали для них доступнішими, не
підвищувалися ціни, а відпочинок був комфортним і корисним.
– Сергію
Вікторовичу, дякую за розмову. Успіхів вам у роботі і нових звершень заради
перемоги України над ворогом!
Розмовляла
Мирослава
ЦЮП’ЯХ.