Убивця з Москви

Далі – ще страшніше. Бо пенсіонерка не просто згоріла. На трупі виявили понад 20 колото-різаних ран! А в самій квартирі – калюжі бурої рідини, візуально – крові!

Начальник обласного управління МВС Олександр Терещук особисто взяв справу на контроль. Міліції доручили в найкоротші строки знайти вбивцю!

20 грудня виявили труп, 22 грудня затримали підозрюваного, а вже через тиждень після трагедії Олександр Терещук повідомив: ім’я зловмисника відоме, вік – 60 років, мотиви вбивства встановлюються.

Підозрюваний у жорстокому злочині – уродженець м. Москва Російської Федерації, на момент скоєння злочину – громадянин України. Зареєстрований та постійно проживав у м. Луцьку. Одружений, має дітей. Здобувши середню спеціальну освіту, працював столяром на одному з підприємств обласного центру. Інвалід ІІ групи.

Відразу після затримання прозвучала інформація про те, що підозрюваний має кримінальне минуле та відбував покарання у в’язниці. Проте згодом це спростували. 

Оперативно вийти на слід злочинця допомогли фаховість слідчих і те, що 68-річна загибла була самотньою. Жінка (колишній працівник медичної сфери) проживала у квартирі на вул. Рівненській. Тож коло людей, із котрими могла спілкуватися, досить вузьке.

Під час опитування сусідів та родичів правоохоронцям вдалося з’ясувати, що незадовго до смерті медичка займалася облаштуванням житла. Серед іншого замовила собі поличку на кухню. Це якраз і стало однією із зачіпок, за котру вхопилися слідчі.

Невдовзі правоохоронці знайшли підприємство, де жінка замовила столярний виріб. Оскільки було відомо, що вбивство та підпал сталися 20 грудня в період між 13 та 14 год., то під час розмови з директором та працівниками комбінату звузилося й коло підозрюваних. Зокрема, саме в цей проміжок на роботі не було одного зі столярів.

«Того ранку Микола просив гроші, бо, мовляв, конче треба. Але я в позичці відмовив», – розповів один із працівників підприємства.

«20 грудня в першій половині дня Микола відпросився і після обіду на робочому місці його не бачили», – підтвердив керівник комбінату.

Ниточка вела все далі й далі. З’ясувалося: 20-21 грудня з банківського рахунку вбитої пенсіонерки зникли кошти в сумі 11 тис. грн. Причому в той період, коли жінки вже була мертва. І тоді ж – погашено кредитну заборгованість, яку мав уже згаданий столяр.

Під час обшуку помешкання дружина Миколи сама віддала пенсійну банківську карточку на ім’я невідомої жінки. Обшукуючи столярний цех, міліціонери виявили ніж, котрий міг бути знаряддям убивства, і основне – годинник та каблучку спаленої пенсіонерки. 

Ще один доказ вини Миколи Д.: на долоні підозрюваного експерти виявили поверхневу ранку, а в загиблої під нігтями на правій долоні – залишки його крові.

Під час судового засідання, котре нещодавно відбулося у стінах Луцького міськрайонного суду, вбивця озвучив свою версію подій, що мали місце 20 грудня 2012 р. на вул. Рівненській, 107 у Луцьку.

«Того дня я прийшов до замовниці, аби причепити їй настінну поличку в кухні. В якийсь момент жінці не сподобалася якість моєї роботи. Вона почала кричати, всіляко мене обзивати. Такого приниження я не витримав і ударив кривдницю ножем. Коли вона впала, перетягнув із кухні в кімнату й залишив лежати біля дивана. Після цього виникла думка забрати її речі. Тому знайшов коробку, де лежали наручний годинник і каблучка. Там же випадково виявив банківську пенсійну картку. Вона була замотана в папірець, а на ньому – написаний код. Я забрав усе це і пішов, залишивши двері квартири відчиненими. Потім кілька разів знімав із рахунку жінки гроші. Квартиру не підпалював і навіть наміру такого не мав», – розповів підсудний. А відтак вину свою визнав лише частково.

Одначе присутні на засіданні фахівці пожежної служби та прокуратури навели факти, що суперечили словам убивці.

Працівник ДПРЧ №1 м. Луцька розповів: пожежа виникла якраз із місця, де біля дивана лежав труп.

Це було підтверджено і тоді, коли протягом наступних трьох днів після пожежі диван та інші обгорілі речі додатково досліджувалися правоохоронцями та експертами.

Приголомшливі факти оприлюднили фахівці судово-медичної експертизи. Під час огляду обгорілого трупа, фахівці виявили 23 колото-різані рани обличчя, шиї, грудей, рук, пошкоджено сонну артерію і ділянку серця. Зловмисник наносив своїй жертві удар за ударом. Жінка втікала. А він наздоганяв і знову вганяв їй лезо ножа. Сліди крові всюди: на кухні, в коридорі, у кімнаті, на меблях та одязі. Як зазначили спеціалісти, удари завдавалися, коли жертва перебувала в горизонтальному і вертикальному положенні, спиною та обличчям до вбивці. 

Щоби скоїти жорстоке вбивство, зловмиснику знадобилося всього 10 хв. Він тільки не очікував, що сусіди оперативно зреагують на пожежу і через 15 хв. рятувальники вже гаситимуть вогонь.

Покази підсудного, нібито він не мав наміру вбивати жінку, а прийшов тільки виконати замовлення клієнтки, заперечує така деталь: стара поличка на кухні навіть не була знята, а нову (котру буцімто мав причепити столяр) узагалі не виявили в обгорілій квартирі.

Брехнею зловмисник намагався пом’якшити свою вину. Проте факти спрацювали не на його користь. 

Відтак, керуючись ст. 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, Луцький міськрайонний суд оголосив: визнати Миколу Д. винним в умисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів; розбої, спрямованому на заволодіння майном у великих розмірах, поєднаному із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; умисному знищенні або пошкодженні майна, вчиненому шляхом підпалу, котре заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Якби законодавство вимагало від зловмисника відповідати за кожне правопорушення окремо, то в цій історії вбивця мав би відсидіти 28 років. Та позаяк у Кримінальному кодексі України йдеться про поглинання менш суворого покарання більш суворим, то остаточним вироком для душогуба стало позбавлення його волі строком на 13 років із конфіскацією всього належного йому майна в дохід держави.

До вступу вироку в законну силу (а це кінець травня) злочинець буде утримуватися під вартою.