В
України і ЄС спільного кордону – 1390 кілометрів і 742 метри. Як мова здатна
подолати рубежі та яка роль у цьому масмедіа?
Чимало зацікавлених та обізнаних у проблематиці
вступу України в Європейський Союз взяли участь у круглому столі «Комунікативна
стратегія ЄС – Україна / EU – Ukraine Communication Strategy», який відбувся 2
березня ц. р. у СНУ імені Лесі Українки.
Його у рамках
проєкту 2017-2020 рр. «Мовна політика Європейського Союзу» (Еразмус+ Жан Моне
модуль) проведено кафедрою прикладної
лінгвістики Факультету іноземних мов Лесиного університету.
Координаторка заходу, завідувачка кафедри Ірина Біскуб, а також доцент Анна Данильчук за участі начальниці відділу
міжнародних зв’язків СНУ імені Лесі Українки Марта Сидорук детально розповіли, що на сьогодні є актуальним у
мовній політиці ЄС. Це для України особливо важливо, бо без розуміння
особливостей мовного співіснування учасників Європейського Союзу важко належним
чином підготуватися як до адекватної співпраці з Брюсселем, так і згодом
працювати в європейській спільноті не на правах «бідного родича».
Отже, Україна досі є пріоритетним партнером для ЄС,
тут створено 26 Інформаційних центрів Євросоюзу у 23 містах держави. Фактично
всі – при вищих навчальних закладах. Особливе ж значення має офіційне
Представництво ЄС в Україні, офіс якого знаходиться в м. Києві.
Всі вони функціонують, щоб доносити до нашого
суспільства «правила гри» євроспільноти та вчити виконувати загальноприйняті
стандарти.
Відтак, офіційна мова діловодства в апараті ЄС та в
стосунках між окремими країнами – англійська. І це – не зважаючи на «Брексит»
Великої Британії: «туманний Альбіон» пішов, а мова як засіб комунікації
залишилася…
Утім, мова кожного члена ЄС є також офіційною і може
вільно використовуватися в усіх сферах.
Є в євроспільноті і мови зі спеціальним статусом,
які належать народам і націям, які не набули державності, але зберегли
історичну, національну і культурну ідентичність. Це, насамперед, каталонська,
галіційська, валлійська мови і мова басків.
Цікаво, що в проєкті також органічно поєдналися й
притаманні нашій державі історичні традиції. В часи Середньовіччя майже від
Балтійського до Чорного морів успішно функціонувало Велике Князівстьво
Литовське, котре найбільшого розвитку набуло за правління князя Вітовта. Він мав, до речі, резиденції в м. Луцьку (Україна) і
м. Тракай (Литва).
Так от, колись славилися на всю Європу і Лучеськ
Великий, і Великий князь Вітовт. А
зараз у програмі «Мовна політика Європейського Союзу» (Еразмус+ Жан Моне
модуль) успішно співпрацюють науковці СНУ імені Лесі Українки (м. Луцьк, Україна) та Каунаського університету імені
Вітовта Великого (Литовська
Республіка)!
«Комунікація з ЄС із віддаленої перспективи стає
реальністю!», – цілком слушно наголосила Ірина
Біскуб.
І в цьому контексті працівникам вітчизняних масмедіа
також слід активно готуватися до інформаційної співпраці з ЄС та окремими його
членами. Бо раз у Євросоюзі кожна державна мова –офіційна, то й на західний
ринок потрібно виходити, насамперед, із кваліфікованою українською. А щоб нас
там краще розуміли, то успішні інформаційні ресурси повинні мати паралельно і
англомовну версію.
Володимир
ДАНИЛЮК.
На
фото пресслужби Представництва ЄС в Україні та Віктора РАЙОВА: символічне поєднання Євросоюзу та
України; під час конференції.
