Олександр Шевченко: «Що робиш для себе – не забереш з собою, а що для людей – те для Бога і залишиться з тобою…».
Олександр Шевченко. Політик, народний депутат України, засновник карпатського курорту «Буковель». І відомий меценат та благодійник.
– Олександре, ви успішний політик, успішний підприємець. І разом з тим відомий не лише в своєму окрузі благодійник і меценат. Як ви прийшли до благодійності, в чому її сенс для вас?
– В моєму житті все з’являлось поступово. Я довго шукав своє місце, своє покликання. На початку 90-х років минулого століття я займався і торгівлею, і починав якийсь бізнес, пробував, набивав лоба, але ніколи не зупинявся.
Було різне. На різних етапах життя мені допомагали інші, я допомагав… Зараз це називають благодійністю, але насправді – це частина життя, без якої людина не може називатись людиною. Кожен може допомагати по мірі своїх можливостей. Хтось молитвою, добрим словом чи порадою, хтось своєю працею чи ділами. А хто має можливість – фінансово чи іншими ресурсами.
Сьогодні люди в Україні доведені до межі бідності. Допомоги потребує мало не кожен другий українець, вже не говорячи про школи, садочки, соціальну сферу… Тисячі звернень, що надходять до моєї Громадської приймальні, на особисту і офіційну сторінку в Фейсбук, є тому підтвердженням. Тому по мірі моїх можливостей намагаюсь відгукнутись і допомогти, бо те що робиш для себе – те не забереш з собою, а що для людей – те для Бога і залишиться з тобою…
Благодійність – це суттєвий і невід’ємний елемент християнського життя, від якого залежить спасіння віруючої людини. Я переконаний, що служіння ближньому є найбільшим виявом віри, величезною складовою пошанування Творця. Бо неможливо гідно шанувати Господа і служити Йому, не служачи ближньому своєму.
Християнство – це не лише віра, але й дія. Якщо ти християнин, то мусиш допомагати тому, хто потребує.
– Сьогодні вже, напевно, ціла Україна знає про Ваші соціальні програми та роботу Благодійного фонду. З чого все починалось?
– Починалось все з віри, Божих Заповідей, і розуміння соціальної відповідальності…
– Багато хто ходить до церкви, але так і не знайшов Бога…
– Знаєте, так сталося, що мене охрестили дуже пізно, коли мені вже виповнився 21 рік. Тому все в мене відбувалося свідомо. І я дуже чітко відчув ту межу, – що таке «з Богом», і як це було раніше – «без Бога».
Я зробив свій вибір. І найголовніший оберіг – це віра. Найголовнішим законом мого життя є Заповіді Божі. Лише з вірою в серці можна щось змінити і чогось досягнути. Та завжди потрібно пам’ятати: на шляху до мети ми маємо бути чесними, Бог нам в усьому допоможе.
– Можливості Буковелю дозволили Вам запровадити десятки соціальних проектів, учасниками яких стали вже десятки тисяч українців…
– Спочатку ми запровадили програми оздоровлення дітей та пенсіонерів, потім взялися допомагати людям, зокрема і дітям, з інвалідністю та соціально незахищеним верствам населення, створили програми реабілітації учасників війни на Сході України, а вже коли проектів стало багато і вони почали діяти систематично, вирішили створити Благодійний фонд, який і займається усіма соціальними програмами та благодійницькою діяльністю. Робота Благодійного фонду спрямована виключно на допомогу соціально незахищеним верствам населення. Він охопив своєю роботою, мабуть, усі основні сфери життя.
– Зменшується чи збільшується число людей, які потребують допомоги?
– Однозначно, що збільшується. Це спостерігається по характеру звернень і прохань. Люди не мають за що придбати навіть продукти харчування, бо мізерні жебрацькі зарплати, високі комунальні платежі та інфляція пожирають все зароблене.
Переконаний, що головним завданням держави, влади, є завдання повернути гідність українцям та державі. Чи можна говорити про гідність людини, якщо заробітної плати чи пенсії не вистачає на елементарне? А якщо трапляються проблеми із здоров’ям, то люди часто потрапляють у безвихідь.
Зараз ми маємо замкнуте коло – субсидій, пільг, соціальної підтримки потребує чи не більша частина населення України.
В нас часто повторюють таке гасло, що «багаті повинні поділитися з бідними». Для мене це означає найперше – поетапне, за 2-3 роки, встановлення мінімальної зарплати на рівні 10-12 тисяч гривень, або 500 доларів США. Тоді дуже багато проблем вирішиться. Наповниться Пенсійний фонд, зростуть пенсії. Люди зможуть гідно жити, відкладати на відпочинок. Це й пожвавить ринок, зростуть покупки, що дасть поштовх розвитку економіки… Звичайно, що паралельно необхідно й подбати про інвестиційний клімат. Перетворити державу та силові структури з головних рейдерів бізнесу в сервісні організації для громадянина…
Переконаний, що все можна швидко змінити за наявності політичної волі влади…
– З чим найчастіше звертаються по допомогу?
– Дуже болюча тема – медицина. Майже кожне друге звернення – це крик про допомогу в лікуванні онкологічних захворювань чи необхідність операційного втручання.
До того ж люди, через недосконалість медичного законодавства та відсутність технічного забезпечення і спеціалістів змушені шукати лікарів за кордоном, а це – величезні кошти…
Так звана «безкоштовна медицина» в Україні відсутня повністю. В лікарнях не має необхідних препаратів, пацієнти за свої кошти купують ліки та медикаменти… Яка ж це безкоштовна медицина?
Звернень з проханням про допомогу на лікування надзвичайно багато. У нас в фонді навіть є окрема команда волонтерів, яка допомагає родичам організовано збирати кошти на лікування, організовує акції для збору коштів…
– Робота волонтерів у наш час неоціненна… Особливо в допомозі бійцям…
– Так. Це правда… Ми маємо контакти з багатьма волонтерськими організаціями. Після Революції гідності ми постійно допомагаємо і родинам Небесної сотні, і постраждалим на Майдані…
А для допомоги бійцям в зоні АТО ми створили Центр військової підготовки та інформації. Завдячуючи роботі центру, ми традиційно оздоровлюємо бійців, поранених, родини загиблих солдат у Буковелі, а також надаємо допомогу у вигляді закупівлі амуніції, бронежилетів, одягу, необхідних речей та продуктів харчування…
Маємо багато інших проектів. Зокрема, з Центром Ростислава Валіхновського безкоштовно проводяться операції учасників війни. Підтримуємо і лікування наших бійців за кордоном…
Але, ви знаєте, я роблю все це не заради подяки, і не заради слави, а для себе. Про багато випадків допомоги інколи не знає ніхто, крім мене і мого секретаря.
Я поки можу допомагати людям – буду допомагати. Якщо я буду заможним, а навколо будуть бідувати діти і пенсіонери, страждати дорослі, поніверятись, шукати кращої долі по заробітках за кордоном, то яке ж щастя від того? Україна повинна стати країною гідності та правди. І я докладу максимум зусиль, аби підняти рівень життя людей.
Спілкувалася Софія ОДАРЧЕНКО.
На фото автора: Олександр Шевченко спілкується з людьми.
Благодійний фонд Олександра Шевченка заснований у 2014 р. Діяльність фонду має декілька напрямків, основний з яких спрямований на допомогу та соціальну реабілітацію малозабезпечених, безробітних, дітей, людей з особливими потребами, учасників бойових дій, підтримку мистецьких, спортивних проектів, книговидавництва та інших.
Лише кілька з багатьох десятків програм Благодійного фонду Олександра Шевченка:
Понад 7000 дітей безкоштовно оздоровились у дитячому таборі «Артек-Буковель».
9500 першокласників з Івано-Франківщини пройшли вишкіл та навчились кататись на лижах в лижній школі ТК «Буковель».
3200 дітей з вадами опорно-рухового апарату, ДЦП та з аутизмом разом з батьками пройшли реабілітацію на базі ТК «Буковель». Протягом заїзду діти мають дуже насичену програму, з дітьми працюють досвідчені психологи.
Християнський табір для дітей. У ньому уже відпочили 351 дитина з соціально-незахищених категорій населення і проблемних сімей.
Організовано перший в Україні табір для дітей з цукровим діабетом, які відпочивають разом з батьками.
Більше тисячі учасників АТО, які були поранені на війні, та рідних загиблих бійців і героїв Небесної Сотні з усієї України пройшли лікування та реабілітацію у Буковелі.
Майже 8000 пенсіонерів відпочили та оздоровились у «Буковелі», отримавши ряд оздоровчих процедур та безкоштовні консультації лікарів.
Щорічно проводиться конкурс учнівських творів на патріотичну тематику, існує програма фінансової підтримки обдарованих дітей, постійно оновлюється матеріально-технічна база навчальних закладів м. Івано-Франківська, постійна допомога спортсменам та підтримка спорту, для системної та якісної допомоги бійцям створено Центр військової підготовки та інформації Олександра Шевченка, діє програма підтримки мистецтва: реставрація дверей та кам’яниць, проведення мистецьких фестивалів, виставок художників, книговидання…
Благодійний фонд Олександра Шевченка нещодавно потрапив в звіт INTERNATIONAL HUMAN RIGHTS COMMISSION.