Як врятувати «Семенову гору»?

Урочище Семенова Гора Стара Вижівка Волинь корупція історичний курган хочуть знищити

Між Старою Вижівкою і Галиною Волею є унікальна місцевість. Її називають «Старовижівською Швейцарією» чи «Волинським Буковелем», а люди тут жиди ще за 5  тисяч років до виникнення християнства!  Хто ж вирішив «Семенову гору» зрівняти з землею, щоб накопати побільше для продажу… піску?!

У Старовижівській селищній раді запевнили, що вживають усі законні заходи щодо збереження природної та археологічної пам’ятки «Семенова гора».

З цією метою виготовили та затвердили (рішенням сесії ради від 18 жовтня 2024 № 40/22) технічну документацію щодо інвентаризації земельної ділянки в урочищі «Семенова гора». Про це 10 січня 2025 року інформують в органі місцевого самоврядування, передає сайт Район. Стара Вижівка.

За Старовижівською селищною радою 19 листопада 2024 року офіційно оформили право комунальної власності на земельну ділянку площею 12.7 га, де розташований «Старовижівський Буковель».

На цей час у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5676/24 за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури (ініційована Старовижівською селищною радою) до Державної служби геології та надр України та Товариства з обмеженою відповідальністю «САНДЕКС» про:

1) визнання незаконним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 27.12.2023 № 672 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон (електронні торги)» в частині виставлення на аукціон Старо-Вижівського родовища у Ковельському районі Волинської області;

2) визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Старо-Вижівського родовища, оформленого протоколом про результати аукціону № SUE001-UA-20231228-01783 від 17.01.2024;

3) визнання недійсним договору від 25.01.2024 № 1/2-24 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування піску Старо-Вижівського родовища, яке знаходиться у Ковельському районі Волинської області;

4) визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами від 13.02.2024 № 6782, виданого Державною службою геології та надр України Товариству з обмеженою відповідальністю «САНДЕКС».

По цій справі станом на 1 січня 2025 року суд виніс уже 16 ухвал процесуального характеру. За цей час закінчили підготовче провадження, а наступне засідання суду призначили на 22 січня 2025 року.

Нагадаємо, трираундовий англійський аукціон, який оголосила Державна служба геології та надр України, відбувся 17 січня 2024 року. Ішлося про спеціальний дозвіл на 20 років на видобуток піску у Старовижівському родовищі, яке розташоване на відстані 1,5 кілометра на захід від селища Стара Вижівка. Його площа – майже 160 гектарів.

У протоколі електронного аукціону зазначили, що було два учасники. Переможцем стало товариство з обмеженою відповідальністю «Сандекс», зареєстроване у Львові. Організація запропонувала найвищу ціну – 4 271 000 гривень.

Зауважимо, Старовижівська селищна рада 9 січня 2024 року зверталася до Державної служби геології та надр України з вимогою скасувати цей аукціон, але торги все ж відбулися.
А місцина тут справді унікальна!

Ось що повідомляв журнал «Лісовий вісник» ще у березні 2021 року:

«Щовесни, коли природа обдаровує нас молодою ніжною зеленню, на «Семеновій горі», що розташована між волинськими Галиною Волею та Старою Вижівкою, радує око ареал білосніжних квітів – конвалій.

Їх було дуже багато колись і на самій «Семеновій горі». Однак відтоді, як люди почали використовувати пісок для господарських потреб, ареал конвалії на її території різко зменшився. З кожним роком тут усе важче знайти й іншу лікарську рослину, яку старовижівчани ніжно називають бальзамом. Чай, якщо у нього додати кілька листочків бальзаму, помічний не лише для хворої людини, а смакує й здоровій, бо він настільки запашний, що, здається, увібрав у себе всю міць волинського лісу.

Поблизу «Семенової гори» частенько походжають із кошиками й любителі тихого полювання – грибники, а ще ті, для кого лісова суниця – королева літа. Але щоб усе це зберегти на довгі роки, в тому числі не допустити загибелі рослин, занесених у Червону книгу, варто добре постаратися, тобто подбати про саме урочище. Проблема ця не нова, однак останнім часом про неї дещо забули.

Втім, «Семенова гора» має ще й історичну цінність. У 1994 р. тут працювали археологи, експедицію очолював знаний на Волині фахівець Григорій Охріменко. За його інформацією, у цій місцевості було поселення докерамічного неоліту. Попередньо його віднесли до 5 тис. до н. е. Археологи віднайшли там велику кількість ручних знарядь праці: сокири, трапеції, скребки. Усе це засвідчує неабияку майстерність наших предків у виготовленні кам’яних і крем’яних знарядь. А також говорить про те, що древні люди вміли обробляти дерево, кістку, свердлити камінь, розпилювати його.

– Ми розкопали залишки двох жител і знайшли крем’яні вироби, аналогів яким досі не траплялося, – робить висновок Григорій Охріменко. – Тобто на «Семеновій горі» мешкали, ймовірніше, древні люди, які прийшли, бо їх змушували переховуватися на північному заході різні обставини. Це могло бути наслідком своєрідного демографічного вибуху, коли природне середовище не здатне було всіх прогодувати, тож люди йшли на пошуки нових місць проживання.

Чому «Семенова гора» була для них зручною, також дає відповідь волинський археолог. Виявляється, вона розташована на значному підвищенні, а на рівнинній Волині таких підвищень небагато (вони не лише окраса краю, а ще й природне багатство). До того ж, біля підніжжя гори починалось озеро. За дорогою на Галину Волю, вліво від Семенової Гори, де нині росте ліс, і досі залишилися заболочені місця, у яких трапляється багато вужів та гадюк. Болото й свідчить, на думку археологів, про те, що колись тут була велика і глибока водойма. Це, зокрема, також спонукало древніх людей оселитися саме тут, а не деінде. Як засвідчують розкопки, на березі озера вони вичиняли шкури, які використовували для виготовлення одягу та облаштування житла, тобто полювали на тварин, а для цього робили наконечники для стріл та інше знаряддя. Окремі із археологічних знахідок нині зберігаються у Старовижівському краєзнавчому музеї та Інституті археології НАН України в Києві.

Зважаючи на такі дані, не раз лунали пропозиції: чому б не узаконити територію, яка має біологічну та історичну цінність? Але єдине, чого вдалося досягнути, це призупинити вивезення піску, що призводить до руйнації гори. Старовижівські підприємці кілька років тому облаштували тут столики та лавочки, адже «Семенова гора» стала місцем масового відпочинку, особливо взимку. Її називають місцевим Буковелем.

У липні 2008-го сесія Старовижівської районної ради рекомендувала райдержадміністрації вжити охоронних заходів, спрямованих на облік, державну реєстрацію, захист та збереження об’єкта, забезпечити особливий режим використання та збереження земельної ділянки в урочищі Семенова Гора та утриматися від прийняття рішень щодо зміни цільового призначення. Наскільки це рішення виконується, може судити кожен, хто відвідує цей подарований нам природою чудовий куточок лісу. Тоді ж у відділі культури обіцяли, що із введенням посади спеціаліста з питань туризму й охорони культурної спадщини проблема охорони «Семенової гори» зрушиться з мертвої точки. Однак, цього не сталося. Перешкодою до реалізації рішення райради, як і в 2008 р., нині є відсутність коштів. А зважаючи на те, що потрібна чимала сума, схоже, не скоро й з’являться. Тож залишається єдиний вихід: поки не знайшовся меценат для доброї справи, берегти пам’ятку історії силами громадськості, серед якої є чимало активістів, здатних протистояти особам, ласим на дармовий пісок. А він, як відомо, входить до складу корисних копалин нашого краю».

То збережемо унікальну «Семенову гору» чи дозволимо вандалам її знищити?

Ковельська окружна прокуратура звернулася до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави до Державної служби геології та надр України і суб’єкта господарювання, аби визнати незаконним та скасувати наказ Держгеонадр, визнати недійсними результати проведення аукціону, договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами та цей спеціальний дозвіл.

І раз органи влади розписалися у нездатності захистити безцінну цінність, то, можливо, громадськість візьме справу на контроль?

Сергій ШРАМЧУК.

На фото журналу «Лісовий вісник», порталу «Район. Стара Вижівка» і з відкритих джерел: краса і велич… беззахисної «Семенової гори».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *