Гармонія і дисгармонія Всесвіту
Провидіння Боже та українці чи Українці та Боже Проведіння.
Купив для матері-тещі відривно го календаря на 2024 рік. Перше, куди
«кинувся» дивитися, на 25 грудня, є
Різдво? Часом не пропустили?
Бо нема вже терпіння споглядати у фейсбуці про заклики різдвяного
посту до 6 січня, коли мої односельці ще в 2017 році сказали… Але все за
чергою. Я працюю і живу в Києві. У
серпні 2017 року мій товариш Арсен
Сидорчук повідомляє, що віряни лав рівського храму на День села підписа ли Звернення до Патріарха Філарета
з проханням перейти на святкування Різдва 25 грудня. Відповідні ко пії направили до Верховної Ради, до
Владики Михаїла. Звернення та копії відправили поштою за адресами.
Але оскільки ініціативна група в ході
будівництва храму Покрови Пресвя тої Богородиці в 1995, 1999 роках зустрічалася особисто з Патріархом
Філаретом, то й народилася думка –
занести листа прямо йому в руки, надійніше буде.
Мене те прохання трохи здиву вало, але мусив односельців послухатися.
Чи були вони праві? Однозначно
так! Бо коли я в Києві завітав у Резиденцію Патріарха, то в приймальній
на моє вітання українською мовою,
замість відповіді отримав тільки колючі погляди «секретарів», а коли пояснив, що маю намір передати Звернення мирян до Патріарха Філарета,
то ледь не впав від почутого: «… ну,
уж ізвольте, много вас тут ходіт! Єго
прєосвєщенство занят важнимі дєламі!
Пішітє пісьма!» Отримавши від «руського міра» такого облизня, зрозумів
всю пересторогу лаврівської громади
— «з москалями нема спільної мови!»
Звернення я все-таки передав
особисто в руки Патріарху Філарету,
за «сприятливих» умов для такої справи. Але облишу ці технічні дрібниці, та
повернуся до календаря.
Нагадаю, що планета Земля обертається навколо Сонця зі швидкістю,
приблизно, 29 км/сек! Наш космічний
корабель «ЗЕМЛЯ» прилітає і «стику ється з «новим роком» за жорстким
графіком – вночі 31 грудня на 1 січня в
00 годин 00 хвилин 00 секунд. У кожного чи на годиннику, чи на комп’ютері, чи на екрані TV біжить стрілка, показуючи цей час… І ми, екіпаж планети
, кожен у своєму відсіку, заслужено,
в святковий момент «стиковки» відкорковуємо шампанське.
Слава Богу, дочекалися – фініш-старт – полетіли!
Les gou! Поїхали!
Новий рік, конгломерат складних
фізичних законів, які людство звело
до спільного знаменника –21. Саме 21
грудня темінь найтриваліша. 22 груд ня починають «капати» секунди світла. А вже 25 грудня сума «прибавки»
світлового дня становить 58 секунд,
або майже хвилину.
Світловий День народився!
Посилаючи на Землю свого сина,
Всевишній розмірковував , на мою
думку, мабуть, так: «А коли ЦЕ краще зробити?» І оскільки День, Ніч,-
Земля,Сонце, Місяць Ним вже були
налаштовані, то у цю Гармонію Він і
поставив Дату Різдва.
Між іншим, наші предки вже у пе ріод Трипільської культури святкували
Народження Світла і, розуміючи Його
Думки, інтуїтивно очікували приходу Когось, а поки зустрічали Сонце…
У дні зимового сонцестояння, до
трипільців приходило Різдво молодого Божича-Сонця.
«…Бачить Коляда, що Мара же неться за нею, підхопила важкий живіт
обома руками, стала тікати. Та збагну ла, що не втекти їй від Мари. Тоді забігла Коляда за гайок і перетворилася
в тварину, яку сама собі придумала: в
рогату непримітну Козу. Пробігла повз
Козу люта Мара — не звернула уваги
на рогату тварину. А Коляда тим часом перетворилася у вагітну жінку, зайшла в очерет і в муках неймовірних
народила золотоликого Божича-Молоде-Сонце.
І нараз перетворився Світ!
Щезла холодна пітьма. Сонячні
промені впали на Землю, а люди впали на коліна, вітаючи народження Золотого Кола. Мара в розпуці й страхові пішла в потойбічну чорну прірву. А
Божич здіймався все вище й вище. А
з ним здіймалася вгору і Божа благодать: ніжна, прозора, тепла блакить,
що йшла від радісних очей Коляди,
яка щасливим поглядом проводжала
політ свого Сина. Так від безмежного
блакитного погляду Коляди утворилося синє небо. А на ньому плив Божич
– Молоде-Сонце, щедро розсипаючи
теплі промені на Землі.
І забуяли гаї і ліси під Сонцем. І
ожила всяка пашниця, і налилося житнє колосся добірним зерном. А люди
співали хвалу Сонцю. І подивувався
сам Творець всього сущого, споглядаючи блакитне небо над Землею. І
сказав він: «Се є Новий Світ».
Чи було Звернення мешканців
села Лаврів у 2017 році про святкування Різдва 25 грудня потрібним для
України? Я вважаю, більше ніж було!
Бо ми маємо не тільки Різдво 25
грудня, а й саму Православну Церкву України. Далі опис з вільних джерел інтернету, які стали доречними у
цій статті.
«У випадку з Українською Церквою, принаймні парадоксальним і викривленим, є твердження будь-кого
про те, що Церква в москві є матір’ю
Церкви України. Якраз, навпаки, московська Церква є дочкою Української
Церкви, яка своєю чергою є дочкою
Вселенського Патріярхату. Знайте!
Що християнізація (хрещення) Руси
(росів), не росіян, бо як відомо, Київ ська Русь це інше, тобто сьогоднішніх
українців, відбулася при Володимирі,
з його наверненням. Територія може
називатися по-різному, але земля та
ж сама, нас не цікавить назва, територія, нас цікавить канонічність, твердив єпископ Елпідофор.
Релігія, яка об’єднує орків в один
народ, прийшла з Візантії саме в Україну. Весь історичний пласт, пов’язаний
із цим, при наданні Томосу повернутий історичному власникові – Україні.
І раз вже заговорили про територію, то до руського Християнства
на нашій території існувало древнє
скіфське Християнство. Це ще один
надпотужний пласт, незаслужено забутий. І цей пласт відігравав роль
навіть не лише у власному реґіоні,
а і у всьому світовому Християнстві.
Згадати хоча б той факт, що саме
скіф Діонісій винайшов «нашу еру»,
літочислення від Різдва Христового, яким весь світ користується понині. Ось так.
Без цього історичного пласту,
українського Православ’я, в рашці
залишається лише ординські самосвяти з томосом від сталіна.
Ці попи в погонах копіюють християнських праведників, але залишаються сектою, що лягла під Гітлера,
під Сталіна і наканонізувала натовпи такого непотребу (типу сашки невського і царя страстотєрпца аліксандра), що індіанці майя з людськими
жертвоприношеннями припіднімають капелюха в повазі.
У 2019 році з рук орди цю «прєлєсть»
вирвали. Цим орду позбавили ключового об’єднуючого чинника. В 2022
році імперці спробували напасти в
марній спробі повернути Київ. Але
вже все. Україна встояла і здобула
всесвітнє визнання. Справу програно.
І от тепер в орків без кульгавого «православ’я» об’єднуючі чинники залишаються лише примітивні:
спільний святий вождь.
Це стратегічна слабкість всіх примітивних народів, які зникли з історичної арени.
Наше військове завдання в цих
умовах – змусити фактор спільної
влади вичерпати свій потенціал. Не
дати путінові за результатами війни
продемонструвати своїм племенам
нічого в якості здобутку.
І коли орки усвідомлять, що потенціал влади у кремлі та їхнього
диктатора вичерпано, спільна влада із об’єднуючого чинника перетвориться на роз’єднуючий.
Хай нам в цьому допоможе Бог.
(с)Джон Сміт, блогер в фейсбуці.
Вже саме це фото доводить путіна до сказу.
Олександр БАЖИН.
Купив для матері-тещі відривно го календаря на 2024 рік. Перше, куди
«кинувся» дивитися, на 25 грудня, є
Різдво? Часом не пропустили?
Бо нема вже терпіння споглядати у фейсбуці про заклики різдвяного
посту до 6 січня, коли мої односельці ще в 2017 році сказали… Але все за
чергою. Я працюю і живу в Києві. У
серпні 2017 року мій товариш Арсен
Сидорчук повідомляє, що віряни лав рівського храму на День села підписа ли Звернення до Патріарха Філарета
з проханням перейти на святкування Різдва 25 грудня. Відповідні ко пії направили до Верховної Ради, до
Владики Михаїла. Звернення та копії відправили поштою за адресами.
Але оскільки ініціативна група в ході
будівництва храму Покрови Пресвя тої Богородиці в 1995, 1999 роках зустрічалася особисто з Патріархом
Філаретом, то й народилася думка –
занести листа прямо йому в руки, надійніше буде.
Мене те прохання трохи здиву вало, але мусив односельців послухатися.
Чи були вони праві? Однозначно
так! Бо коли я в Києві завітав у Резиденцію Патріарха, то в приймальній
на моє вітання українською мовою,
замість відповіді отримав тільки колючі погляди «секретарів», а коли пояснив, що маю намір передати Звернення мирян до Патріарха Філарета,
то ледь не впав від почутого: «… ну,
уж ізвольте, много вас тут ходіт! Єго
прєосвєщенство занят важнимі дєламі!
Пішітє пісьма!» Отримавши від «руського міра» такого облизня, зрозумів
всю пересторогу лаврівської громади
— «з москалями нема спільної мови!»
Звернення я все-таки передав
особисто в руки Патріарху Філарету,
за «сприятливих» умов для такої справи. Але облишу ці технічні дрібниці, та
повернуся до календаря.
Нагадаю, що планета Земля обертається навколо Сонця зі швидкістю,
приблизно, 29 км/сек! Наш космічний
корабель «ЗЕМЛЯ» прилітає і «стику ється з «новим роком» за жорстким
графіком – вночі 31 грудня на 1 січня в
00 годин 00 хвилин 00 секунд. У кожного чи на годиннику, чи на комп’ютері, чи на екрані TV біжить стрілка, показуючи цей час… І ми, екіпаж планети
, кожен у своєму відсіку, заслужено,
в святковий момент «стиковки» відкорковуємо шампанське.
Слава Богу, дочекалися – фініш-старт – полетіли!
Les gou! Поїхали!
Новий рік, конгломерат складних
фізичних законів, які людство звело
до спільного знаменника –21. Саме 21
грудня темінь найтриваліша. 22 груд ня починають «капати» секунди світла. А вже 25 грудня сума «прибавки»
світлового дня становить 58 секунд,
або майже хвилину.
Світловий День народився!
Посилаючи на Землю свого сина,
Всевишній розмірковував , на мою
думку, мабуть, так: «А коли ЦЕ краще зробити?» І оскільки День, Ніч,-
Земля,Сонце, Місяць Ним вже були
налаштовані, то у цю Гармонію Він і
поставив Дату Різдва.
Між іншим, наші предки вже у пе ріод Трипільської культури святкували
Народження Світла і, розуміючи Його
Думки, інтуїтивно очікували приходу Когось, а поки зустрічали Сонце…
У дні зимового сонцестояння, до
трипільців приходило Різдво молодого Божича-Сонця.
«…Бачить Коляда, що Мара же неться за нею, підхопила важкий живіт
обома руками, стала тікати. Та збагну ла, що не втекти їй від Мари. Тоді забігла Коляда за гайок і перетворилася
в тварину, яку сама собі придумала: в
рогату непримітну Козу. Пробігла повз
Козу люта Мара — не звернула уваги
на рогату тварину. А Коляда тим часом перетворилася у вагітну жінку, зайшла в очерет і в муках неймовірних
народила золотоликого Божича-Молоде-Сонце.
І нараз перетворився Світ!
Щезла холодна пітьма. Сонячні
промені впали на Землю, а люди впали на коліна, вітаючи народження Золотого Кола. Мара в розпуці й страхові пішла в потойбічну чорну прірву. А
Божич здіймався все вище й вище. А
з ним здіймалася вгору і Божа благодать: ніжна, прозора, тепла блакить,
що йшла від радісних очей Коляди,
яка щасливим поглядом проводжала
політ свого Сина. Так від безмежного
блакитного погляду Коляди утворилося синє небо. А на ньому плив Божич
– Молоде-Сонце, щедро розсипаючи
теплі промені на Землі.
І забуяли гаї і ліси під Сонцем. І
ожила всяка пашниця, і налилося житнє колосся добірним зерном. А люди
співали хвалу Сонцю. І подивувався
сам Творець всього сущого, споглядаючи блакитне небо над Землею. І
сказав він: «Се є Новий Світ».
Чи було Звернення мешканців
села Лаврів у 2017 році про святкування Різдва 25 грудня потрібним для
України? Я вважаю, більше ніж було!
Бо ми маємо не тільки Різдво 25
грудня, а й саму Православну Церкву України. Далі опис з вільних джерел інтернету, які стали доречними у
цій статті.
«У випадку з Українською Церквою, принаймні парадоксальним і викривленим, є твердження будь-кого
про те, що Церква в москві є матір’ю
Церкви України. Якраз, навпаки, московська Церква є дочкою Української
Церкви, яка своєю чергою є дочкою
Вселенського Патріярхату. Знайте!
Що християнізація (хрещення) Руси
(росів), не росіян, бо як відомо, Київ ська Русь це інше, тобто сьогоднішніх
українців, відбулася при Володимирі,
з його наверненням. Територія може
називатися по-різному, але земля та
ж сама, нас не цікавить назва, територія, нас цікавить канонічність, твердив єпископ Елпідофор.
Релігія, яка об’єднує орків в один
народ, прийшла з Візантії саме в Україну. Весь історичний пласт, пов’язаний
із цим, при наданні Томосу повернутий історичному власникові – Україні.
І раз вже заговорили про територію, то до руського Християнства
на нашій території існувало древнє
скіфське Християнство. Це ще один
надпотужний пласт, незаслужено забутий. І цей пласт відігравав роль
навіть не лише у власному реґіоні,
а і у всьому світовому Християнстві.
Згадати хоча б той факт, що саме
скіф Діонісій винайшов «нашу еру»,
літочислення від Різдва Христового, яким весь світ користується понині. Ось так.
Без цього історичного пласту,
українського Православ’я, в рашці
залишається лише ординські самосвяти з томосом від сталіна.
Ці попи в погонах копіюють християнських праведників, але залишаються сектою, що лягла під Гітлера,
під Сталіна і наканонізувала натовпи такого непотребу (типу сашки невського і царя страстотєрпца аліксандра), що індіанці майя з людськими
жертвоприношеннями припіднімають капелюха в повазі.
У 2019 році з рук орди цю «прєлєсть»
вирвали. Цим орду позбавили ключового об’єднуючого чинника. В 2022
році імперці спробували напасти в
марній спробі повернути Київ. Але
вже все. Україна встояла і здобула
всесвітнє визнання. Справу програно.
І от тепер в орків без кульгавого «православ’я» об’єднуючі чинники залишаються лише примітивні:
спільний святий вождь.
Це стратегічна слабкість всіх примітивних народів, які зникли з історичної арени.
Наше військове завдання в цих
умовах – змусити фактор спільної
влади вичерпати свій потенціал. Не
дати путінові за результатами війни
продемонструвати своїм племенам
нічого в якості здобутку.
І коли орки усвідомлять, що потенціал влади у кремлі та їхнього
диктатора вичерпано, спільна влада із об’єднуючого чинника перетвориться на роз’єднуючий.
Хай нам в цьому допоможе Бог.
(с)Джон Сміт, блогер в фейсбуці.
Вже саме це фото доводить путіна до сказу.
Олександр БАЖИН.