На Благовіщення у луцькій галереї мистецтв польському письменнику Войцехові Пестці, перекладачеві та публіцисту зі Львова Андрієві Павлишину і керівнику Генерального консульства РП у Луцьку Кшиштофу Савіцкі вручили престижні літературні нагороди.
Спочатку, звісно ж, було слово. Тобто, цій приємній події передувало написання книги «До побачення в пеклі» паном Песткою польською мовою.
– Шкода, що досі ні в кого з українських авторів не виникла ідея створити такий сильний твір. Але водночас приємно, що завдяки старанням небайдужих людей книгу можуть прочитати й українці, – сказав письменник Іван Корсак.
Сам автор зізнався, що переклад та друк книги українською, численні презентації не відбулися би без участі двох людей, а саме: Андрія Павлишина та Кшиштофа Савіцкі, котрі здійснили не менш масштабну роботу, ніж він сам. А ще варто нагадати, що кілька уривків із цієї книги двома мовами друкувала торік «Волинська газета».
– То – свідчення звичайних людей, котрі пройшли всі кола пекла війни, – розмірковував про зміст «До побачення в пеклі» проректор Острозької академії, професор із Луцька Петро Кралюк. – Коли читав твір, багато думав. І про поляків, і євреїв, і білорусів. От на перший погляд здається, що між нами і білорусами немає жодних проблем, зовсім мало розбіжностей, але водночас наше життя дуже різне: у них кращі дороги та благоустрій, але немає свободи, котру, на щастя, в українців досі ніхто не відняв.
Андрій Павлишин, у свою чергу, докладніше зупинився на постаті Пантелеймона Куліша. На переконання науковця, Пантелеймон Куліш зробив для зближення українського та польського народів чи не найбільше з усіх класиків вітчизняної літератури.
– Маю надію, що читачі гідно оцінять нашу роботу, а ми й надалі розвиватимемо той напрямок культури, яку започаткував Пантелеймон Куліш. – говорив Кшиштоф Савіцкі. – І дякую українцям, котрі долучили мене до такого вишуканого товариства.
А після виступів та привітань перейшли до найприємнішого. Тож Міжнародну літературну премію ім. Миколи Гоголя «Тріумф» за книгу есеїв (українською мовою) Войцехові Пестці вручив Іван Корсак. А літературно-мистецьку премію ім. Пантелеймона Куліша за 2013 р. отримали Андрій Павлишин (за численні художні переклади із польської мови) і Кшиштоф Савіцкі (за організацію проведення мистецьких проектів, які сприяють зближенню народів України та Польщі). Дипломи та нагрудні знаки їм вручив знаний український письменник, лауреат національної Шевченківської премії Василь Слапчук.
Після урочистої церемонії вручення нагород відбулася презентація книги. Вголос зачитані автором уривки зі спогадів очевидців, котрим під час Другої світової війни довелося дивитися в очі смерті, але не піддатися їй, наводили жах, викликали сльози і примушували задуматися.
Але чомусь найбільше закарбувалися в пам’яті ці слова:
…«Таке вже тепер життя: людина мчить, квапливо кудись жене і хутко помирає. Не кожен має стільки щастя, щоби дожити до таких літ, – тоді кожен наступний день – це дар Божий»…
Світлана ДУМСЬКА.