Жива чи штучна: як обрати ялинку до свят?

ялинка жтва штучна

Готуючись до різдвяних свят, кожен із нас прагне створити затишну та святкову атмосферу вдома. Однак дедалі більше людей замислюються над тим, як зробити це екологічно відповідально, щоб зберегти природу для майбутніх поколінь.

Завдяки порадам Катерини Рабан — тренерки із zero-waste, голови ГО “Нуль відходів Луцьк”  та експертки з управління відходами, ми розкажемо, як вибрати ялинку, яка буде не лише красивою, але й максимально екологічною.

Переваги та недоліки штучної ялинки

Штучна ялинка на перший погляд виглядає як екологічний вибір, адже її можна використовувати багато років, проте цей варіант має кілька серйозних недоліків.

Насамперед, варто звернути увагу на вуглецевий слід: виробництво та транспортування півтораметрової штучної ялинки до України утворює близько 57 кг СО₂, що значно більше, ніж у живої ялинки такої ж висоти, яка має лише 2,6 кг СО₂. 

Крім того, більшість штучних ялинок виготовляється з матеріалів на основі нафтопродуктів, що значно шкодить екології. За даними екобюро Greens, основний матеріал таких ялинок — це ПВХ, який є канцерогенним та небезпечним для здоров’я.

Утім, штучна ялинка має чимало переваг, які роблять її зручним і практичним вибором для новорічних свят. Вона практично не вимагає догляду: після свят її легко розібрати та заховати в коробку до наступного року. Крім того, вони не обсипаються, тому вам не доведеться витрачати час на прибирання хвої. Великим плюсом є також різноманітність вибору — сучасний ринок пропонує моделі різних розмірів і дизайнів, від компактних до великих, що дозволяє підібрати ялинку, яка ідеально впишеться в інтер’єр вашої оселі. 

Переваги та недоліки живої ялинки

Жива ялинка є популярним вибором серед людей, які прагнуть зберегти природний вигляд святкового дерева. Вона асоціюється з натуральністю і справжньою святковою атмосферою, а також має кілька важливих переваг.

По-перше, виробництво натуральної ялинки не супроводжується викидами СО₂ в атмосферу, що значно знижує вуглецевий слід порівняно з іншими варіантами. Єдиний вуглецевий слід з’являється під час її доставки до магазину та на місце святкування. Крім того, після свят живе дерево можна пересадити на дачі або в саду, де воно продовжить своє життя, що робить його більш екологічно відповідальним вибором у довгостроковій перспективі. Утім, важливо пам’ятати, що жива ялинка вимагає правильного догляду. Длч цього треба знати правила утримання ялинки в квартирних умовах, бо не всі хвойні виживають після кімнатних температур одразу в холод.

Жива ялинка також підтримує місцеві лісівництва. Плантаційне вирощування новорічних хвойних дерев може бути важливим джерелом доходів для лісового господарства, що дозволяє інвестувати кошти в охорону лісів, догляд за ними та очищення територій від сміття. Окрім того, якщо після свят  ви спалите ялинку  на багатті, знову посадите її в землю або пустите на тирсу для вашого саду, це зменшить її вуглецевий слід на 80%.

Для того, щоб ваш вибір живої ялинки був дійсно екологічно відповідальним, важливо купувати її у сертифікованих продавців, які мають документи, що підтверджують легальність її вирощування та продажу. Це дозволяє зберігати екосистеми, підтримувати легальне лісівництво та сприяти збереженню лісових ресурсів для майбутніх поколінь.

Альтернатива штучній та живій ялинці

Для тих, хто прагне уникнути впливу на довкілля, є чудова альтернатива як штучній, так і живій ялинці — створення святкового дерева з підручних матеріалів. Це може бути виготовлення ялинки з картону, гілок чи тканини. Такий підхід дозволяє не лише знизити вуглецевий слід, але й відкрити можливість для творчості та індивідуальності. Така ялинка стане унікальним елементом декору та додасть святковому настрою ще більше тепла і затишку. Крім того, це чудовий спосіб переробити старі матеріали, зменшити кількість відходів і, що важливо, не потребує нових ресурсів для виробництва.

Катя, наприклад, не ставить ялинки ще з 2018 року. “Мій різдвяний декор це вінки з хвої, свічки і різдвяні паперові зірки на вікнах”, – поділилася з нами екоактивістка.

Текст: Олександра Панасюк

Фото: Alisa Anton.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *