Першого звати Франц, другого по батькові Францович. Обоє – із прізвищем
Кафка. Що спільного має наш земляк із всесвітньовідомим прозаїком-модерністом?
Давно відомо, що ім’я – не просто набір літер. І не просто засіб наректи.
Неправильно підібране, воно може навіть приректи. Багаторічні спостереження науковців
підтвердили: ім’я, прізвище, по батькові – це своєрідний код, який програмує наше
майбутнє. Тож нічого дивуватися, що дуже часто тезки мають схожий характер,
обирають схожу професію і навіть захворювання – подібні.
Перевірити правдивість такої версії вирішила, дізнавшись, що у Турійську на
посаді заступника головного лікаря ЦРЛ працює Кафка – однофамілець легендарного
письменника-модерніста. І це ще не все. Модерніста звати Франц, а медика хоч і
нарекли Яровшем (Ярослав по-нашому), проте по батькові його – Францович!
Детектив – скажете? Ні. Спершу, зізнаюся, подумала, що рідні Ярослава Францовича
просто дуже шанували Кафку-письменника й таким чином вирішили вшанувати світле
ім’я прозаїка. Зустріч із паном Ярославом таку версію розвіяла. Утім дала
поштовх до нового пошуку. Адже з’ясувалося: обидва Кафки мають спільне
походження – Чехію. А дослідження життя двох Франців показало: крім збігу
географічного, мають вони і збіги біографічні. Не вірите? Переконайтеся самі…
Отож, переміститися нам треба аж у позаминуле століття. Бо саме тоді, у
1883 р. народився у чеській столиці Празі Кафка-письменник, а через чотири
роки, у 1887-му звідти до України стали переїздити цілі родини. Серед тих, хто
за кращою долею приїхав на Волинь, була сім’я ще одного Кафки – того, який осів
у турійському селі Купичів.
Франц Кафка (той, котрий письменник) жив у багатодітній сім’ї, мав двох
братів і трьох сестер. Францішек Кафка (той, хто осів на Волині) теж
виховувався із трьома сестрами й братом. Щоправда, доля дітей в обох родинах
склалася по-різному.
У Франца брати померли ще в малолітньому віці, а сестри загинули в
нацистських концтаборах. До Францішкових рідних життя було більш милосердним (одна
із сестер навіть досі мешкає в Чехії), хоча слід нацистів лишився і в цій
родині. 1943-го Кафка-волинянин іде добровольцем у чехословацьку бригаду
Людвіка Свободи, аби звільняти від німців нову і стару Батьківщину. Саме тоді,
в запеклих боях із нацистами, Францішек отримав серйозне осколочне поранення
руки й на все життя зостався інвалідом.
Багато спільного мало й сімейне життя однофамільців Франца, Францішека і
Ярослава.
У Кафки-письменника, наприклад, склалися дуже непрості стосунки з рідним
батьком. Від народження до смерті Франц не міг знайти із ним спільної мови. Бо,
як сам зізнавався в листах, вони були людьми різних світів. Батько – реаліст,
котрий не просто умів заробити, а й домігся того, щоби родина піднялася і
матеріально, і соціально. Натомість син – особа творча, своєрідна, для котрої
гроші, банк, валютна біржа, друкарська машинка – речі містичні, а служба загалом,
у тому числі власна, – щось загадкове та чудне, ніби локомотив для дитини.
У родині волинського Кафки стосунки батька-сина теж склалися непрості. Хоча
тут віддаленість була швидше не психологічна, а географічна. Францішек, як ми
вже знаємо, 1943-го пішов визволяти рідну землю й після війни лишився в Чехії.
Натомість його сім’я не змогла перетнути «залізну завісу Сталіна» та виїхати з
Купичева. Тож Ярослав Кафка так само, як і його тезка-письменник, зростав без
батьківської ласки та підтримки.
Однак повністю ототожнювати долю однофамільців не варто. Біографія Франца
розповідає: 41-літній модерніст так і не зумів створити повноцінної сім’ї. Із
першою обраницею він зустрічався п’ять років, двічі оголошував про заручини, та
одружитися так і не наважився. Другим коханням Франца стала заміжня дама. Між
ними панувала повна гармонія, однак небажання жінки кидати законного чоловіка
стало на заваді новому шлюбу. Третьою обраницею письменника була 19-річна
панянка. Вони щиро кохали одне одного, близько року жили у громадянському шлюбі
(що було справжнім викликом тодішньому суспільству). Обраниця самовіддано доглядала
хворого на туберкульоз модерніста. Одначе побратися офіційно їм завадили батьки
дівчини та смерть самого нареченого.
Так само, як і Франц, Францішек Кафка теж мав не одну обраницю. Але на
відміну від свого тезки, двічі одружувався, і в обох шлюбах було потомство. Тож
тепер у Ярослава Кафки родичі не лише на Волині, а й у далекій Чехії. Так само,
як батько Францішек, він створив сім’ю, виховав сина й доньку, а тепер має онуків.
Хорошою відмінністю в долі Кафки-письменника й Кафки-волинянина стала професійна
зайнятість. Бо якщо перший свою роботу у страховій компанії вважав справжньою
мукою, сегментом, котрий заважав жити і творити, то наш земляк Ярослав Кафка
обрав медицину, ось уже 40 років трудиться на цій ниві та, як зізнається,
просто закоханий у свою професію.
До слова, ген «закоханості в медицину» передався й Кафці-молодшому. Так
само, як і батько, Сергій Кафка закінчив медінститут, так само, як дідусь
Францішек, лишився жити на історичній батьківщині – Чехії, у дружини собі взявши
чешку Луцію, а тещею його стала знову ж таки медпрацівниця.
Спільна для носіїв прізвища Кафка така риса характеру, як стабільність. Франц
Кафка, хоч і мав звання доктора юриспруденції, не зрадив роботі у страховій
компанії. Так само і Ярослав Кафка. Лікар, котрого пацієнти не раз називають
доктором, теж усю свою трудову діяльність присвятив медицині, зокрема – в
районній лікарні. Як Франц, Ярослав не прагнув кар’єрного росту. І хоча працює
нині на посаді заступника головного лікаря ЦРЛ, утім можливістю виїхати за
кордон не скористався. Попри те, що кваліфікованим лікарям живеться там значно
краще. Як повідав у розмові, його син Сергій нині мешкає в Чехії. Тоді, коли
тільки виїхав із України, було йому непросто. Перш ніж зумів отримати тамтешню
акредитацію, працював у так званій середній ланці (обслуговував кабінет
електрокардіограми). Після складання базових іспитів здобув відповідний ступінь.
Відтак зараз він – старший лікар відділення інтенсивної терапії із зарплатою в 3
тис. доларів США.
Біографія обох родин Кафки підтверджує також, що носії цього прізвища мусили
всього в житті добиватися самотужки. Приміром, нащадки Францішека – люди, як
мовиться, з народу. Хтось – водій, хтось – староста в селі, кращі з них стали
офіцерами сучасної чеської армії. Так само й у Франца Кафки. Його батько Герман
– виходець із народу: син сільського різника. Але зумів стати празьким комерсантом
і сколотити непоганий капітал.
Та якщо Франц-письменник почувався чужим у суспільстві і жив у власному, для
сторонніх закритому світі, то Францішек, Ярослав, Сергій Кафки знайшли своє
місце в суспільстві. Мало того, виконували і продовжують робити благородну
справу. Францішек задля захисту рідної землі та людей ризикував життям і
лишився інвалідом. Ярослав і Сергій допомагають повернути найцінніше для людини
– здоров’я.
До речі, і Франц, і Ярослав Кафки були відзначені високими нагородами.
Модерніст – у 1915 р., ставши лауреатом престижної літературної премії. Медик –
у 2011-му, коли Президент нагородив його медаллю «20 років Незалежності України».
Навіть порівнявши роботу письменника й лікаря, можна знайти багато
спільного. Творчість Франца Кафки – це гротеск. Тобто поєднання реального і
фантастичного, трагічного і комічного, прекрасного і потворного. А хіба не таке
ж поєднання має робота лікаря? І чи не є медичний заклад місцем, де водночас
бачимо трагедію безнадійно хворого і радість вилікуваного, чуємо життєствердний
плач немовляти і ридання тих, хто втратив близького?
Можна проводити ще багато аналогій. І в житті не лише людей, чиє прізвище
Кафка. Та навіть на цьому прикладі бачимо, яку роль відіграє ім’я, прізвище, по
батькові. Відомо навіть чимало фактів, коли носії «нещасливого» імені змінювали
його, тим самим покращували своє життя. Тож пам’ятати про це варто і тоді, коли
називаємо новонароджених, і навіть тоді, коли просто звертаємося до близьких.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.