Замість перевірки міністерство… подякувало журналістам!
КП «Луцький зоопарк» – на порозі змін. Луцька міська рада спільно із гміною Замость (Республіка Польща) на ІІ конкурсі проектів у рамках програми транскордонної співпраці «Польща – Білорусь – Україна» виграли фінансування для модернізації зоопарків у Замості та Луцьку. Відтак до обласного центру Волині найде солідна сума європейських грошей – майже 1 млн 600 тис. євро, за котрі в Луцьку планують здійснити благоустрій території, звести огорожу, а головне – збудувати містечко для левів та ведмедів. Проектом передбачено не лише добротні вольєри для звірів, а й оглядові тераси та павільйони. Одначе якщо з парою левів у єдиному на Волині зоопарку все нормально й вони час від часу дають потомство, то ведмеді – у зоні ризику. Щоправда, ризикують клишоногі не зостатися голодними й холодними, а потрапити… до рук захисників тварин. І що найцікавіше – чиновників у Міністерстві екології та природних ресурсів України та Державній екологічній інспекції України такий факт особливо не хвилює. Одначе про все – по черзі.
«Волинська газета» неодноразово звертала увагу на події, що розгорталися у КП «Луцький зоопарк»: і про те, як іноземний Благодійний фонд «Чотири лапи» під носом у міської громади конфіскував ведмежа Настю, котра фактично була частиною комунального майна, і про те, як керівник захисників тварин доктор Амір Халіл робив спроби забрати ще й дорослу ведмедицю Машу, котра одна з десяти в Україні систематично дає потомство в умовах неволі, і про те, як «Чотири лапи» аргументували свої дії, подаючи висновки іноземних експертів про жахливі умови в Луцькому зоопарку (щоправда, ті експерти в обласному центрі Волині ніколи не були). Відтак цілком логічно, що згодом виникло запитання: а чи дійсно всі дії «Чотирьох лап», котрі позиціонують себе як захисники тварин, зокрема й бурих ведмедів, відповідають букві закону?
Додав оливи у вогонь сумнівів і той факт, що Настю, яку буцімто незаконно відібрали у матері, а потім утримували в незадовільних умовах, помістили не в спеціально створений для реабілітації ведмедів заповідник «Синевір», а у великий вольєр над київської трасою біля ресторанно-готельного комплексу неподалік с. Березівка Житомирської обл. Згодом виявилося, що то – центр спасіння ведмедів «Надія». Навіщо в Україні стільки установ, де буцімто здійснюють реабілітацію клишоногих, котрих силоміць утримували в неволі у неналежних умовах? То – вже інше питання.
У центрі «Надія», як виявилося, облаштували ще один вольєр. Для чого? А чи не туди мали доправити чергового луцького звіра – Машу? Певно. Подібні наміри, чесно кажучи, не здивували, бо ведмеді коло ресторану – хороша розвага, а відтак і більше відвідувачів. Питання в іншому: чому якісь іноземці, котрі називаються благодійним фондом, дозволяють собі приходити та конфісковувати звірів, котрі належать громаді, при цьому штучно створюючи вкрай негативний імідж і Луцьку, і його мешканцям? І, зрештою, куди дивляться посадові особи? Аби з’ясувати все достеменно, адресували лист у Київ – Олегові Проскурякову, міністрові екології та природних ресурсів України, аби поважне відомство провело перевірку щодо законності дій організації «Чотири лапи». З таким же проханням звернулися й до голови Державної екологічної інспекції України Павла Жили.
Як з’ясувалося, ініціювати перевірку на прохання журналістів на столичних пагорбах не збиралися. Одначе зобов’язали зробити це волинських екологів, зокрема працівників Державної екологічної інспекції у Волинській обл. Останні повідомили, що на виконання відповідного доручення «проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства при утриманні диких тварин у неволі КП «Луцький зоопарк». Отакої! Далі у офіційному листі-відповіді сказано, що під час цієї перевірки встановлено, що «ведмедиця Маша належить до породи «Закавказький ведмідь», народилася в 1994 р. в Одеському зоопарку та була придбана Луцькою міською радою для зоопарку м. Луцьк 12 липня 1995 р. Під час проживання у вольєрі зоопарку добре адаптувалася до умов утримання, про що свідчить народження ведмежат у неволі». Виходить, перевірили тутешній зоопарк, а не законність діяльності захисників тварин. Чому? Хтозна. Що дійсно важливо, так це те, що в листі за підписом першого заступника начальника Державної екологічної інспекції у Волинській обл. Олександра Ткачука сказано: «Утримання ведмедів у КП «Луцький зоопарк» проводиться згідно з «Рекомендаціями ЄЄР (європейської програми збереження рідких видів тварин) із утримання ведмедів». Під час перевірок, проведених спеціалістами екологічної інспекції в період 2012-2013 рр. випадків грубих порушень при утриманні тварин не виявлено». Відтак реальних підстав, аби конфіскувати ще й Машу, немає. Таке зауваження не дозволяє «Чотирьом лапам» діяти на власний розсуд.
А що ж міністерство? Ідею проведення перевірки відкинули. Одначе на журналістське звернення відповіли. Так пан Мормуль, заступник міністра екології та природоохоронних ресурсів – керівник апарату, повідомив, що в лютому 2012-го поважне відомство та Благодійний фонд «Чотири лапи» підписали Меморандум про взаєморозуміння. Нехай пробачить пан Мормуль, одначе Америки йому відкрити не вдалося, бо про такий документ і про його зміст «Волинська газета» згадувала в попередніх публікаціях («Бідна Настя» № 54 (890) від 13 грудня 2012 року та «Захистіть… від захисників» №2 (894) від 10 січня 2013 року). Певно, варто зауважити, що й самі статті ми надіслали у міністерство для ознайомлення з проблемою, котра не просто зацікавила журналіста, а спричинила суспільний резонанс у місті. Розповів заступник міністра і про таке: «У рамках цієї угоди Благодійним фондом «Чотири лапи» забезпечено транспортування ведмедів до Реабілітаційного центру бурих ведмедів у НПП «Синевир» за допомогою спеціального амбулаторного транспорту для ведмедів, проведено навчання персоналу центру, постачання необхідних медикаментів та харчування. З часу створення Реабілітаційного центру в національному природному парку «Синевир» спільними зусиллями врятовано 6 ведмедів. Ще одним результатом діяльності «Чотири лапи» у цьому напрямку стало створення та забезпечення роботи Центру порятунку ведмедів «Надія» в Житомирській обл., який відповідає світовим стандартам…». Туди й доправили Настю.
При цьому чиновники міністерства заперечують висновки колег щодо умов утримання тварин у комунальному підприємстві. В листі чорним по білому написано: «Зважаючи на те, що в Луцькому зоопарку відсутні належні умови для утримання більшої кількості ведмедів, за їх згодою було передано ведмежа Настю до Центру порятунку ведмедів «Надія» благодійного фонду «Чотири лапи». Цікаво, чому думки щодо умов утримання клишоногих кардинально розійшлися? І хто дав оту згоду, про яку згадано в листі? Адміністрація комунального підприємства? Навряд, бо й досі директор закладу Людмила Денисенко стукає в усі двері, аби не трапилося чергова конфіскація. Самі тварини?..
На ці запитання навряд чи вдасться отримати відповідь. Про істинні причини ведмежої колотнечі у Луцьку можна лише здогадуватися. Одначе в міністерських кабінетах зусилля журналістів докопатися до правди… оцінили. А відтак останнім абзацом зауважили: «Мінприроди вдячне колективу громадсько-політичного тижневика «Волинська газета» за активну громадську та природоохоронну позицію, і сподівається на подальшу співпрацю у частині висвітлення питань діяльності зі збереження ведмедів».
Поки ЗМІ акцентували на порушеннях, а міністерства й відомства дякували за прояв громадянської позиції, на сайті «Чотирьох лап» з’явилася інформація. Мовляв, молодій ведмедиці Насті так добре живеться у вольєрі над трасою коло готельно-ресторанного комплексу, що вона влаштовує цілі шоу – «сноубординг у стилі «ведмедика». Не зазначили захисники тварин лише одного, що після появи клишоногого у центрі «Надія», борщ у тому ресторані подорожчав… удвічі.
Світлана ГОЛОВАЧУК.
На фото із сайта «Чотирьох лап»: Настині розваги.