Наратив кремлівської пропагандистської машини про те, що з усіх слов’янських народів лише російський, білоруський та український – «єдинокровні брати», а в цьому тріо наполовину змішаний із монголо-татарською кров’ю російський народ – неодмінно старший, найголовніший, не витримує жодної критики. Ні з історичної точки зору, ні навіть за аналізом ДНК.
Перипетії зі спробою чинної влади посадити за грати п’ятого Президента України Петра Порошенка примушують знайти відповідь на елементарне питання: чи повинні колишні перші особи держави відповідати за скоєне з застосуванням елементів позбавлення волі?
У виправданні агресивної людиноненависницької політики Кремль уже повністю копіює методи Третього рейху і СССР.
В Італії за запитом Росії затримали українського театрального режисера Євгена Лавренчука. Максимум через 40 діб стане відомо, чи його етапують у Москву на суд за звинуваченням в економічних злочинах, а чи відпустять. Чому ця історія вкрай важлива?
Займатися цифрологією чи нумерологією, справа невдячна. Але часом вона допомагає знайти чіткі відповіді на найскладніші запитання. Особливо, коли вже й 2021 р. став історією. Ще один рік із цифрою «1», яка дуже нагадує стрілу чи спис.
