У радянські часи Луцьк та Рівне були містами-партнерами у рамках соціалістичних змагань. Дух соціалізму нині не витає над обласними центрами, одначе присмак конкуренції все ще присутній. Тим паче, вряди-годи виринають думки щодо ймовірного об’єднання територій сусідніх регіонів у рамках адміністративної реформи або ж – теорії про так звану Велику Волинь.
Не без легкого присмаку духу змагань минула зустріч представників виконавчої та представницької гілок влади Рівного з луцькими колегами. До обласного центру Волині прибула доволі численна делегація гостей: 18 депутатів Рівненської міської ради, три працівники апарату ради, зокрема й секретар ради Андрій Грещук, та два заступники Рівненського міського голови – Сергій Васильчук та Олексій Хмилецький.
Рівненчани завітали до Луцька з конкретною метою: ознайомитися з роботою департаменту соціальної політики Луцької міської ради. Як пояснив згодом Андрій Грещук, на теренах Рівного функціонує лише управління праці та соціального захисту, спектр функцій котрого трохи вужчий, натомість потреба в наданні якісної соціальної послуги підвищується.
– Є ідея організувати відповідну роботу таким же чином, – розповів Андрій Васильович. – Розуміємо, що для цього потрібне приміщення. Над цим уже працюємо. Будівлю практично завершено. Зрозуміло, що будуть необхідні кошти. За нашими підрахунками – дванадцять мільйонів гривень. Спробуємо віднайти таку суму в міському бюджеті, аби організувати належним чином технологію прийому громадян соціальними службами. Приїхали, аби побачити, як працюють лучани, як обладнали департамент, як справляються з покладеними на них обов’язками, які проблеми виникають. Словом, прибули за досвідом.
Відтак спершу рівненські депутати та посадовці оглянули приміщення департаменту соціальної політики, поспілкувалися з працівниками. Далі – коротка презентація, в ході котрої Тетяна Корецька, заступник директора департаменту соціальної політики Луцької міської ради, розповіла про нюанси роботи та здобутки. Мовляв, свого часу вдалося отримати сертифікат якості системи управління якістю ISO 9001, адже відповідна структура надає 49 (!) послуг населенню. Щоправда, рівненські обранці зауважили: якщо порівнювати статистичні дані, то тамтешній люд отримує більшу кількість субсидій. Відтак можна зробити висновок, що до лучан застосовують надто жорсткі критерії щодо перевірки наданих документів.
– Насправді відмовляємо у наданні субсидії дуже рідко, – повідомила Тетяна Костянтинівна. – Зауважте, до нас звертається менше людей у порівняно з рівненською статистикою, але пільг отримують більше.
Зацікавилися гості й функціонуванням центру обліку бездомних громадян, де безхатченки можуть подбати про документи, а також отримати їжу й одяг, скористатися санітарною кімнатою. Чим зумовлений інтерес? Як виявилося, у Рівному подібної структури немає. Окремі послуги надає відповідний відділ облдержадміністрації, діяльність котрого фінансується з обласної казни.
Окремо зупинилися на співпраці влади обласного центру Волині й представників соціально-відповідального бізнесу. Рівненських депутатів цікавило, що натомість отримують бізнесові структури.
– Жодних преференцій не надаємо, – наголосив Григорій Пустовіт, секретар Луцької міської ради. – Можливо, присутні елементи реклами, але в мінімальному обсязі. Річ у тім, що керівники приватних підприємств беруть на себе конкретні зобов’язання, керуючись найкращими людськими якостями. Окрім того, допомогу отримуємо через різноманітні благодійні фонди. Чимало таких структур, правда, з’явилося перед виборами до Верховної Ради, однак до їхньої честі, ще працюють і нині. Тож якщо бізнесмени мають бажання допомогти місту, влада такий порив лише підтримує.
Зачепили під час зустрічі й питання діяльності у сфері міжнародного співробітництва, інтеграції та залученні коштів із ЄС. Лучани тут – справжні профі, якщо робити висновки за кількістю проектів. Одначе й сусіди мають, що сказати у відповідь: виграли два гранти, щоправда, ті, які називають «м’якими». Нюанс – рівненчани, хоча і є учасниками транскордонної програми співпраці «Польща – Білорусь – Україна», однак через територіальне розташування не можуть претендувати на проекти з капітальними видатками. Особливий інтерес – проекту, відповідно до якого реконструюють Луцький зоопарк, вклавши 1,5 млн євро грантових грошей. Зрештою, воно й не дивно, бо в Рівному відповідний заклад функціонує давно й успішно. Хоча у залі прозвучала й думка об’єднати обидва заклади на базі… рівненського. Звісно, жартома.
Справжня новинка – промоційний логотип Луцька, запущений як своєрідний бренд міста влітку минулого року. З неприхованою гордістю лучани повідомили: символ потрапив у дванадцятку кращих логотипів міст країн СНД.
Поспілкувалися гості з Костянтином Патракеєвим, начальник відділу енергозбереження управління економіки Луцької міської ради. Мовляв, рівненські депутати все ще дискують щодо необхідності створення такої ж структури. Відтак, почерпнувши досвід лучан, зможуть остаточно зважити всі «за» і «проти».
Звісно, не обійшлося й без культурної програми. Делегація побувала в замку Любарта, Музеї історії Луцького братства та Музеї волинської ікони.
Що цікаво: візит делегації рівненських депутатів пройшов поза увагою луцьких обранців. Жоден із них, за винятком секретаря ради Григорія Пустовіта, котрий супроводжував гостей упродовж дня, не воліли попрацювати задля обміну досвідом.
Світлана ГОЛОВАЧУК.