Початком кримінальної історії були пустощі в одній зі шкіл Турійська. На перерві у кабінеті географії Марина К., відповідаючи на жарти про свою персону, бавилася із молодшим за себе Ігорем В. Якоїсь миті дівчина підняла хлопця ногами догори. Ігор відчув, як із кишені випав телефон. Та йому так приспічило в туалет, що коли старшокласниця врешті відпустила, хлопець чимдуж побіг до шкільної вбиральні.
Коли від «зайвого тягаря» хлопець звільнився, пригадав за телефон. Проте зайшовши до кабінету географії та запитавши в Марини, чи бува не бачила мобілки, почув: «Я твого телефона не бачила. Шукай, де подів».
А телефон був не з дешевих. Разом із сім-карткою вартував більше 900 грн. Тому дізнавшись про згубу сина, мати школяра теж долучилася до пошуків.
Невдовзі всі деталі «таємного зникнення» таки вдалося з’ясувати. Марина К. розповіла правоохоронцям, що насправді телефон, котрий випав із Ігоревої кишені, дівчина заховала в кутку кабінета за віником.
Словом, розжитиися на халявну мобілку дівчині не вдалося (при тому, що власний телефон вона вже мала). Окрім мобільного, який мусила повернути законному власнику, Ковельський міськрайонний суд зобов’язав неповнолітню сплатити штраф у вигляді 50-ти неоподаткованих мінімумів (а це 850 грн).
Проте на підставі ст. 105 КК України суд визнав, що Марина К. на момент постановлення вироку не потребує застосування призначеного покарання, звільняється від нього. Натомість потребує таких заходів виховного характеру, як застереження про наслідки її дій і оголошення осуду за подібні вчинки.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.