Інкубаторцям – візи, чиновникові – корупція!

Якщо коротко, то Василь Федорович із листопада 2010 р. обіймав посаду заступника та курував напрям міжнародної співпраці. Після того, як виникли «тертя» з депутатами міської ради, у грудні  2012-го написав заяву на звільнення. А 15 січня цього року став радником міського голови з питань міжнародного співробітництва і проектної діяльності. Щоправда, на громадських засадах.

Як сам Василь Байцим неодноразово наголошував, його стараннями місто отримало мільйонні суми від Європейського Союзу, в тому числі – в рамках проекту «Україна – Польща – Білорусь». Але саме міжнародна співпраця до певної міри і стала причиною корупційного скандалу, в який був втягнений не один високопосадовець.

Судове засідання, що 14 лютого відбулося у стінах Апеляційного суду Волинської області, стало другою спробою прокуратури довести факт скоєння правопорушення екс-заступником міського голови. Першою ж інстанцією був Луцький міськрайонний суд. Він, до речі, 14 січня ц. р. виправдав Василя Байцима, не знайшовши складу злочину в його діях. А дії були наступними…

Понад рік тому до Василя Федоровича звернулися члени громадського об’єднання «Ківерцівський бізнес-інкубатор». Вони просили тоді ще заступника міського голови посприяти з отриманням багаторазової безоплатної польської візи своїм активістам. Як аргумент, члени бізнес-інкубатора надали копії запрошень, що їх надіслала польська сторона, і реєстраційний номер заявки на участь у конкурсі міжнародних проектів.

У відповідь на таке прохання Василь Байцим викликав начальника профільного управління міської ради і зобов’язав підготувати відповідного листа на адресу Генконсульства Республіки Польща.

Прохання задовольнили, п’ятеро активістів у спрощеному порядку отримали багаторазові візи, що дало їм можливість побувати в сусідній державі. До слова, серед тих п’ятьох осіб, які їздили до Польщі, – рідна сестра пана Байцима та її чоловік.

Продовженням історії з візами стало те, що за деякий час працівники СБУ склали протокол про корупційне діяння, котре нібито вчинив Василь Байцим на посаді заступника.

Коли Луцький міськрайонний суд із таким звинуваченням не погодився та вказав на відсутність складу злочину в діях пана Байцима, прокуратура рішення оскаржила, подавши апеляцію.

Відтак за справу взявся суддя Апеляційного суду Волинської області Валерій Опейда.

Судове засідання, призначене на 14 лютого, мало відбутися об 11-й ранку. Чому «мало»? Бо до останнього не було відомо, чи з’являться на засідання обидві сторони. Лишалося невідомим і те, чи буде обвинувачений – тобто Василь Байцим. Тим паче, що самі працівники суду зізналися: підсудного в таких справах представляє лише адвокат.

Проте біля дверей судової зали  о 10.50 з’явився сам Василь Федорович, а невдовзі до нього приєднався його захисник.

На початку засідання суддя Опейда нагадав сторонам їхні права. А після того вислухав прокурора Сасюка, котрий повідомив причину подання апеляції та висловив деякі прохання щодо цієї справи.

Під час виступу Леонід Сасюк, зокрема, наголосив на таких звинуваченнях.

Перше: безпідставність клопотань Василя Байцима стосовно відкриття багаторазових безкоштовних віз, що підриває престиж держави загалом.

Друге: написання Василем Федоровичем листа на адресу польського консульства, що сприяло отриманню неправомірної вигоди членами громадського об’єднання (маються на увазі так звані консульські платежі, котрі становлять 35 євро за візу, тобто в сумі – 175 євро).

Третє: під питанням саме громадське об’єднання, бо якщо воно справді дієве, то чому про нього не знає Луцький міський голова?

Четверте: чому Василь Байцим розпорядився підготувати від імені міської ради листа щодо сприяння у видачі віз громадським активістам, не отримавши перед тим відомостей про згаданих осіб (серед тих п’ятьох був громадянин, про котрого пан Байцим взагалі не володів інформацією).

П’яте: необхідно провести перевірку достовірності квитанцій, за якими громадські активісти проплатили вартість відповідних послуг.

Шосте: попри протекцію влади, цієї громадської організації не було на заходах, у котрих брала участь офіційна делегація міськради в рамках поїздки до Польщі.

Перелічивши всі пункти звинувачень, прокурор додав: він просить визнати факт скоєння адміністративного правопорушення з боку пана Байцима, але водночас – провадження у справі закрити у зв’язку з тим, що минули строки адміністративної відповідальності.

Відповіді на звинувачення прокурора дав частково адвокат, а частково – сам обвинувачений.

Отож, кажучи про «безпідставність клопотань», пан Байцим зазначив: налагоджувати міжнародну співпрацю українських та закордонних організацій входило до його безпосередніх обов’язків як заступника. А те, що Луцький міський голова не володів інформацією про Ківерцівський бізнес-інкубатор, то це пояснюється просто: керівник такого рівня не зобов’язаний знати про всі громадські організації.

Натомість у дієвості бізнес-інкубатора сумніватися, за словами пана Байцима, не доводиться: його члени брали активну участь у програмі «Україна – Польща – Білорусь» і в її рамках навіть виграли окремі проекти.

Те саме можна сказати і щодо обвинувачення під номером чотири. Задля налагодження співробітництва, в тому числі за програмою Україна – Польща – Білорусь, Василеві Байциму як координатору доводилося підписувати велику кількість подібних листів. А «розслідувати» і «з’ясовувати» – не в компетенції заступника міського голови. До того ж, фахівці консульства самі перевіряють інформацію щодо всіх тих осіб, яким видається віза, у тому числі з’ясовують наявність запрошень із польської сторони та правдивість даних щодо участі у міжнародних проектах.

Звинувачення в написанні листа польському консульству адвокат узагалі назвав абсурдним. Мовляв, нічого протиправного в тому нема. А рішення щодо видачі віз приймає консул.

Так само безпідставними назвав захисник закиди прокуратури щодо отримання активістами «неправомірної вигоди». Бо члени громадського об’єднання відразу сплатили необхідну суму, що підтверджено квитанціями. А щодо сумніву прокуратури у правдивості квитанцій, то це мали би перевіряти працівники СБУ, котрі складали протокол.

Звинувачення під номером шість адвокат теж спростував. Бо ніде в документах, власне, й не зазначалося, нібито представники ківерцівського громадського об’єднання та міської ради братимуть участь у спільних заходах.

Відтак, підсумував захисник, він не бачить жодних підстав для звинувачень в адміністративному правопорушенні.

З такими міркуваннями погодилися під час перерви й ті, хто впродовж відкритого засідання просто спостерігав за судовими баталіями.

Тому й рішення судді Опейди було, до певної міри, прогнозованим: апеляційну скаргу, яку подав прокурор, – лишити без задоволення;

рішення першої інстанції (тобто Луцького міськрайонного суду) – зоставити без змін, оскільки воно є обґрунтованим і правильним.

Отож, служителі Феміди остаточно підтвердили: в діях Василя Байцима на посаді заступника Луцького міського голови адміністративно-корупційні правопорушення відсутні.

У фіналі Василь Федорович подякував судді, потис руку прокуророві («За хороший урок») і приміщення суду покинув повністю виправданим. Але так і залишилося не зрозумілим, чому клопотання про візову підтримку ківерцівським „інкубаторцям” підписував тодішній заступник Луцького міського голови, а не Ківерцівського? Може, причина в родичах?