Як стало відомо редакції з достовірних джерел, спроби зайти в Генеральне консульство РП в Луцьку за візами як не через парадні двері, так через чорний хід, не припиняються. І хоча офіційно закордонні дипломати з цього приводу воліють не поширюватися, за інформацією, що заслуговує на довіру, дізналися наступне.
Одна з громадських організацій («Координаційна рада громадсько-політичних організацій», – авт.) надіслала електронною поштою листа, який розпочинався так:
«Висловлюю Вам своє шанування та прошу призначити дату та час зустрічі із Вами з причини отримання наступної інформації:
Загальна інформація. Про умови поїздок громадян України до Республіки Польща (запровадження візового режиму було обов’язковою вимогою Європейського Союзу, до якого Республіка Польща ввійшла 1 травня 2004 р.), яке сприяння розвитку українсько-польських відносин та співпраці між Польщею та Україною? Візовий режим дає можливість отримання віз для багаторазових поїздок та довгострокового перебування. Важливим є також, те що громадяни України отримують будь-які візи до Республіки Польща безкоштовно».
Інформація про правила Місцевого прикордонного руху між Польщею та Україною. Отримання віз неприбутковими організаціями: громадськими організаціями, благодійними фондами, політичними угрупуваннями.
Чи враховано Міжнародні домовленості? Візовий Центр: посередник (приватна структура):Закон України «Про підприємства в Україні»: Загальні положення. Стаття 1. Підприємство – основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство – самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність із метою одержання відповідного прибутку (доходу)».
Адресат також хотів дізнатися про «можливість отримання віз представниками громадських об’єднань, які задіяні у реалізація спільних українсько-польських проектів за участю державних структур: виконавчих органів, комунальних підприємств тощо».
У єдиному реєстрі громадських формувань, куди порекомендували звернутися за отриманням вичерпної інформації співробітники головного управління юстиції, інформація про «Координаційну раду громадсько-політичних організацій» відсутня. Номер стаціонарного телефону, який вказав автор у своєму листі, також виявився віртуальним: «Інтертелеком. Набраний вами номер тимчасово відключений або не є дійсним», – відповів механічний жіночий голос у слухавці.
Спроби поспілкуватися з любителем інформації про отримання віз у спрощеному порядку мобільним телефоном також завершилися безрезультатно. Оскільки зворотна поштова адреса на листі позначалася як м. Луцьк, Київський майдан, 9, то залишалося встановити в органах влади, чи не створювали вони «Координаційну раду громадсько-політичних організацій», а якщо так, то чи має якийсь до неї стосунок громадянин Микола Г., прізвище якого з етичних міркувань усе-таки вказувати не будемо.
В управлінні інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю облдержадміністрації повідомили: існує Громадська рада при облдержадміністрації, але пан Микола Г. до її складу не належить.
У відділі інформаційного забезпечення діяльності облради деталізували: структуру під назвою «Координаційна рада громадсько-політичних організацій» тут не створювали. Щодо громадянина, який підписався під листом, то він до жовтня 2010 р. на громадських засадах був радником голови облради, але зараз таких повноважень не має.
І останнє. Окрім інших регалій, заявник вказав, що він – член НСЖУ. Проте на обліку в облорганізації Національної спілки журналістів України такої людини ніколи не було.
Коментувати в цьому випадку, мабуть, немає чого. Хіба що зауважити: подібні діячі на Волині – не рідкість. Недавно, наприклад, одна з партій, які існують лише на папері, захотіла позачергово і безплатно отримати візи для всіх прес-секретарів організації з усіх 16-ти районів і 4 міст області, тоді як навіть на обласному рівні жодного прес-секретаря в неї не існує…
Роман УСТИМЧУК.