Провести сесію облради в один день завадили… доїльні апарати. Вкотре обговорення проектів рішень, що стосуються агропромислового комплексу, обранці звели до користі та якості доїльних установок, якими забезпечують селян коштом Державного та обласного бюджетів. І байдуже, що на кону порядку денного стояли й інші теми та проблеми. Сила тяжіння магічної тринадцятки чи деякі інші причини завадили цього дня завершити сесію – достеменно невідомо. Однак коли обранці емоційно поринули у безкінечні дебати, Володимирові Войтовичу, щоб втихомирити пристрасті, нічого іншого не залишалося, як оголосити перерву. Розглянути встигли лише 13 питань із 46-ти.
ПОПИТ НА ПРОКУРОРА
Чи не найбільше депутатських запитів та запитань волинські обранці адресували прокуророві області Андрієві Параці. Хоч, очевидно, не завжди проблеми, які турбують депутатів, – аж настільки серйозні, що потребують прокурорської уваги, а то й перевірки. Для прикладу, один із запитів свободівця Олександра Пирожика цього дня стосувався роботи стадіону «Колос» на Любешівщині й був адресований саме пану Параці та голові облдержадміністрації Борисові Клімчуку. Мешканець с. Зарудче нарікав, що голова райдержадміністрації особисто заборонив проводити на футбольному полі один із чергових матчів між місцевими командами, бо на стадіон мали приїхати «обласні керівники», і навіть пригрозив звільненням працівникам «Колосу». Правда, колеги-депутати повважали за доцільне не турбувати прокурора з приводу стадіону, очевидно, понадіявшись на те, що виступу Олександра Веніаміновича з трибуни цілком достатньо, аби вгамувати навколоспортивні пристрасті у районі.
А от Олександр Свирида просив Андрія Параку й Бориса Клімчука звернути увагу на те, що у с. Кульчин Ківерцівського р-ну місце для кладовища відвели на приватизованих (!) городах. Саме прокуратура, на думку обранця, може допомогти вказати сільському голові на законний спосіб вирішення цієї проблеми.
Валентина Блінова від «Батьківщини» адресувала прокуророві області запитання щодо ситуації у Поліській сільській раді Старовижівського р-ну. Тамтешні обранці позбавили сільського голову повноважень. Відповідне рішення сільради не було опротестоване прокурором району. Однак голова продовжує виконувати обов’язки, не віддає печатку, а сесій у раді не було, за словами обраниці, вже 3-4 місяці поспіль. За дорученням фракції пані Блінова також просила Андрія Параку перевірити, чи належним чином були оформлені відгули у тих працівників бюджетних установ, які взяли участь у недавньому антифашистському мітингу. Однак більшість не проголосувала за цей запит.
Ігор Гузь, який обирався на Старовижівщині, у сесійній залі озвучив проблему, що хвилює мешканців с. Копачівка Рожищенського р-ну. Селяни (а окремі з них були присутні на сесії) самотужки не можуть впоратися із нелегальним сміттєзвалищем на території сусідньої Кременецької сільради. Там же нібито здійснюється й незаконний видобуток піску. Результатом бездіяльності сільради є не лише купи сміття, котре забруднює довкілля, а й величезні котловани, що лишаються після видобутку піску. Тим часом поблизу цієї території часто бувають діти, а відтак запросто можуть опинитися у небезпеці. Селяни зверталися до місцевих правоохоронних органів. А позаяк ті не реагують, то вирішили скористатися можливістю просити прокурора області вплинути на ситуацію. Запит буде спрямовано Андрієві Параці.
МІЛІЦІЯ З… ДЕПУТАТАМИ
Під час розгляду питань порядку денного першим до трибуни вийшов начальник управління МВСУ у Волинській області Олександр Терещук, адже цього дня він інформував депутатів «Про стан боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності органів Міністерства внутрішніх справ України на території Волинської області». Однак слухати інформацію депутати не стали, а вирішили одразу перейти до запитань та відповідей. Більшість із присутніх цікавили конкретні випадки порушення закону або ж ставлення головного міліціонера краю до певної проблеми. Зокрема, «фронтзмінівець» Ігор Гузь поцікавився, чи відомо Олександрові Дмитровичу про системні побори на одній із волинських доріг. За інформацією депутата, співробітники Державтоінспекції (волинські та рівненські) незаконно вимагають гроші із кожної машини, яка везе пісок із с. Рафалівка, що на Рівненщині. Негласна такса – 50 грн – нещодавно зросла до 100 грн. Щодня з кар’єру виїжджає 200-300 автомобілів. Водії запевняють, що кришує побори працівник апарату управління. Олександр Терещук попросив депутата надати всю відому йому інформацію та пообіцяв перевірити, чи відповідає вона дійсності. Коли – так, то щодо відповідних осіб будуть вжиті жорсткі заходи адміністративного чи дисциплінарного впливу.
Чому на відповідальні посади в лавах волинської міліції Олександр Терещук призначає вихідців із інших областей? Таке запитання адресував начальникові управління депутат Анатолій Грицюк. Відповідь була однозначною: «Я не ставлю під сумнів професіоналізм волинської міліції, – запевнив Олександр Дмитрович. – Нещодавно призначені керівники відділів Ковельського, Любомльського, Горохівського районів. Для мене є неприйнятною ситуація, коли один із начальників двічі за час роботи бачив прокурора району: як виїжджав на вбивство і під час призначення; коли у керівника робочий день починається о 9-й, а закінчується о 18-й годині… Кандидатури у керівники першої ланки обов’язково погоджуються з міністерством».
З-поміж інших запитань були такі, що стосувалися доцільності викликів міліції на кожен випадок навіть дрібної виробничої травми, провокаційних листівок, присутності дільничних на масових дійствах у сільській місцевості. Кожне із запитань Олександр Терещук пообіцяв взяти до уваги. А також запевнив депутатів, що готовий на плідну співпрацю із ними у тих питаннях, що стосуються боротьби із злочинністю на Волині.
НЕ ХЛІБОМ ЄДИНИМ
До розгляду змін до бюджету області волинські обранці приступили в другій половині дня. Цим проектом рішення було передбачено виділення коштів на проведення дочасних виборів Старопорицького сільського голови Іваничівського р-ну ( 53,9 тис. грн) та Почапівського сільського голови Любомльського р-ну (64,6 тис. грн). Коштом обласної казни планується також придбання витратних матеріалів на ремонт Маневицького професійного ліцею та виготовлення проектної документації на ремонт Колківського ВПУ. За пропозицією управління освіти та науки облдержадміністрації збільшили видатки для певних навчальних установ області. На поточне утримання обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф виділено понад 50 тис. грн (за рахунок субвенції містам та районам). Невикористані бюджетні кошти, передбачені на створення реабілітаційних центрів для інвалідів та дітей-інвалідів, спрямували в окремі міста та райони – для здійснення реабілітації дітей-інвалідів… Депутати нарікали, що далеко не всі пропозиції, озвучені ними під час засідання бюджетної комісії, враховані департаментом фінансів облдержадміністрації. Зрештою, голова облради Володимир Войтович закликав колег «визначатися шляхом голосування», позаяк «навіть можливостей п’яти обласних бюджетів не вистачило б для 80-ти депутатів». Зрештою, зміни до бюджету прийняли. Як і проекти рішень щодо внесення змін у обласну програму «Волинькард» та програму реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Натомість доцільність затвердження програми регіонального страхового запасу продовольчого зерна деякі обранці поставили під сумнів. Дарма, що це – далеко не новація. І саме такий запас дозволяє краянам, а особливо бюджетним установам, не відчувати проблеми здорожчання хліба соціальних сортів. Бо в той час, коли ціна борошна на ринку сягає 6-7 грн, бюджетні установи краю отримують його із регіонального запасу по 2,90 грн. Доводити таку зрозумілу математику мусили довго. Для початку Борис Загрева обурився тим, що з цього питання (та й решти проектів рішень, що стосуються аграрних тем, а таких у порядку денному – чимало) доповідає керівник профільного департаменту Юрій Горбенко, а не заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк, «бо у Карпюка на відміну від Горбенка більша відповідальність за слова». Хоча, власне, саме начальники управлінь традиційно й «захищають» подібні питання. Аргументи Бориса Юхимовича не подіяли. Що ж до регіонального резерву зерна, то, на його думку, ніякого добра від його наявності нема: «Це означає, що ми 2,3 мільйона гривень дамо якомусь оператору (невідомо якому). Люди отримають ту ж ціну на хліб, а відсотки за кредитами ляжуть тим, хто сьогодні не платить за паї», – зауважив представник фракції «Єдиний Центр».
На що почув відповідь Віталія Карпюка: регіональний страховий запас передбачений законом й упродовж трьох років дозволяє вирішувати питання стабілізації цін на хліб «не методом гарапи, а більш еволюційними способами». Зрештою, Борис Юхимович вніс пропозицію просити прокурора області провести перевірку розрахунків за оренду паїв, щоб з’ясувати: платять селянам грішми чи «тухлим зерном». Ні ця пропозиція, ні інші, що стосувалася перенесення питання на наступну сесію, не набрали голосів. Вирішальним, очевидно, стало слово Бориса Клімчука: «Ми не винаходимо велосипед. Ми вкотре апробовуємо практику створення регіонального запасу зерна. Смію стверджувати, що той, хто не підтримає цей проект загалом, – ворог людям, котрі в січні-лютому цього року завдяки наявності фонду не відчули тривоги щодо ціни на соціальні сорти хліба. Бо 800 тонн борошна відправлено у бюджетні установи за ціною 2,90!».
Отож, проект рішення таки був прийнятий. Однак дискусії щодо внесення змін до програми розвитку інфраструктури аграрного ринку області та – особливо – програми підтримки ОСГ розгорілися не на жарт. Борис Загрева зайняв позицію «а Баба Яга проти» й атакував Юрія Горбенка запитаннями. Виділення коштів для одноосібників деякі обранці назвали бездумною тратою грошей. Зокрема, щодо закупівлі доїльних апаратів, які нібито тільки мучать корів, а не служать людям. Святослав Кравчук навіть запропонував замість установок виплачувати адресні дотації за молоко. Тоді як Віталій Карпюк зауважив: претензії до якості апаратів безпідставні. До нього жодна людина не звернулася зі скаргою. А для того, аби техніка добре працювала, господарів проходять відповідний інструктаж. Зайшовши у нетрі сільськогосподарських дискусій, депутати (які хоч і майже всі «родом із села», але більшість давненько вже не випробовувала на собі принад сільського життя) погодилися з пропозицією Олександра Башкаленка – й пішли на перерву…
Наступного пленарного засідання, у п’ятницю 31-го травня, роботу над порядком денним розпочнуть із питання про затвердження порядку використання коштів на дотацію за великовагову худобу.
Олена ЛІВІЦЬКА.