Добра традиція «Волинської газети» персонально вручати подарунки призерам передплатної лотереї дає можливість побачитися з читачами віч-на-віч і зрозуміти, хто – по той бік газетної шпальти…
На гіркоту життя подружжя Крагликів із Ратного не нарікає. Наші чергові призери – Валентина Тарасівна та Василь Костянтинович – із тих людей, котрі здатні бачити світ не у чорно-білих фарбах, а в кольорових. Але засолодити свої будні дармовим мішком цукру, який виграли у редакційній лотереї, звичайно, не відмовилися.
У парі це подружжя прожило чимало. Діти дорослі, уже й онуки «підтягуються». Але життя у їхній оселі вирує. Квитанцію на розіграш заадресувала Валентина Тарасівна:
– У неї легка рука. Бачите, скільки квітів у хаті росте? – усміхається Василь Костянтинович.
Наша читачка – людина на Ратнівщині відома й авторитетна. Певний час працювала у компартнійних структурах (секретарем райкому КПУ з ідеології), потім вчителювала. Після розвалу Союзу та краху комуністичних ідей не пішла працювати у владу, хоч і кликали. Повернулася у школу. І хоча неабияк трудно було їй, історику за фахом, пояснювати дітям те, що ще недавно заперечували на кожному кутку, справлялася.
– Я будувала уроки на дослідженні. Давала дітям можливість скласти власну думку про події минулого, так звані «білі плями історії». Скажімо, тема «Голодомор». Я їм кажу: оце на вашій вулиці є діди, бабусі, йдіть, запитуйте… Ось таким чином вивчали, – стверджує читачка.
Василь Костянтинович свого часу теж учителював: викладав німецьку у сільській школі, потім працював на директорській посаді, був сільським головою. Так само, як і дружина, трудився якийсь період на ідеологічних фронтах – у райкомі партії. А два десятки літ очолював районний відділ освіти.
Однак був час, коли подружжя опинилося по різні боки барикад. Наприклад, на одіозних президентських виборах 2004-го Валентина Тарасівна підтримувала Віктора Януковича, а її чоловік – Ющенка. А все тому, що його родичка колись вчила майбутнього Президента…
– А я тоді вже казала: не буде з Віктора Андрійовича Президента! – поспішає заявити жінка.
Нині Валентина Тарасівна займає активну громадянську позицію, продовжує воювати на політичних фронтах, із 2004-го очолюючи районну організацію Партії регіонів, відстоюючи інтереси громади району, ставши депутатом районної ради.
На дозвіллі родина чимало подорожує. Валентина Тарасівна і Василь Костянтинович – неабиякі ентузіасти. Кажуть, можуть запросто одного дня надумати, а іншого вже гайнути в …Арабські Емірати. Ні! Не подумайте, що вони олігархи. Досвід Крагликів – яскраве свідчення, що мандрівки за бажання можуть бути економними. І часто враження від побаченого – набагато більше вартують, ніж витрати на путівки.
– Я проїхав Польщу, Словенію, Австрію, Рим, Ватикан…. – розповідає, гортаючи фотоальбом, Василь Краглик. – Постійно думаю: чому українці живуть гірше за прибалтів чи поляків? Вони давно пішли вперед. А знаєте, що нас тримає? Ненависть один до одного.
Традиційно для ратнівчан Василь Костянтинович радить скористатися державним мужам «методикою Лукашенка». А Валентина Тарасівна перспективи Ратнівщини неочікувано бачить у розвитку зеленого туризму. Каже, поліські села можуть вразити колоритом і самобутністю… «А от мешканці цього поліського краю, – подумалось мені в ту мить, – просто вражають широтою кругозору, душевністю і вмінням в оточенні поліських боліт жити за європейськими стандартами: на закриваючись у мушлі буднів».
Олена ЛІВІЦЬКА.