Знайти правду в темній історії з привласненням коштів вкладників «Західінкомбанку» – непросто. А розшукати головного фігуранта справи – Василя Гаврилишина, виявляється, ще складніше…
Позаяк у правоохоронних структурах області «Волинській газеті» не вдалося у законний спосіб добитися жодних відомостей про опального банкіра та долю порушених проти посадовців «Західінкомбанку» справ (а про це йшлося у публікації «Банківська таємниця чи кругова порука?» у номері від 18 квітня ц. р.), ми звернулися з офіційним запитом до Генерального прокурора України Віктора Пшонки. Власне, просили повідомити про єдине: долю порушених кримінальних справ проти керівних осіб цієї фінустанови.
Нагадаємо: за інформацією, раніше оприлюдненою у ЗМІ, ще у 2009-му екс-обранцеві Луцької міської ради та відомому банкіру інкримінували привласнення коштів у сумі понад 30 млн грн. За фінансові махінації з грішми вкладників навесні 2009 р. Гаврилишина затримали. У березні за цим фактом ГСУ МВСУ порушило кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 ККУ (шахрайство в особливо великих розмірах). У квітні справу порушили вже проти самого Василя Гаврилишина – за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення майна в особливо великих розмірах). А через кілька днів – 23 квітня – Печерський районний суд Києва …обрав запобіжний захід для луцького банкіра у вигляді взяття під варту. Згодом йому зняли запобіжний захід (про це навіть потурбувалися його колеги-депутати Луцької міськради). Що стало путівкою для «мандрівки» за кордон. Бо через деякий час Василь Гаврилишин опинився аж у Норвегії. Причому розповів про це син банкіра під час прес-конференції. Мовляв, батько змушений був утікати від політичного переслідування. Відтоді історія про Гаврилишина, за вказівкою якого на ім’я 19-ти працівників банку та інших людей було оформлено кредитів на суму майже 3 млн дол. і 7,6 млн грн, – суцільна біля пляма, хоча банк потроху стає на ноги.
Отож, звернення «Волинської газети» Генпрокурор спрямував у головне слідче управління Міністерства внутрішніх справ України, звідкіля нещодавно редакція й отримала відповідь по суті запиту. Як з’ясувалося, справа не закрита досі… Мало того, вона не одна і не лише щодо Гавришилина!
«Повідомляємо Вам, що головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування у ряді кримінальних проваджень, внесених до єдиного реєстру досудових розслідувань за фактами незаконного заволодіння, шляхом зловживання Гаврилишиним В. Б. та іншими службовими особами банку своїм службовим становищем, коштами ПАТ «Західінкомбанк» та службового підроблення, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України», – йдеться у листі.
Відповідно до Кримінального кодексу України, ч. 5 ст. 191 передбачено позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою. А ч. 2 ст. 366 стосується службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, відповідальність за вчинене – «позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Однак понести покарання, відповідно до скоєних злочинів, та й просто постати перед судом Василь Гаврилишин поки не може. Він влаштував собі «норвезькі канікули». «На даний час вживаються заходи, направлені на розшук Гаврилишина В. Б., та забезпечення швидкого, повного та неупередженого проведення досудового розслідування у вказаних кримінальних справах», – повідомляє заступник начальника головного слідчого управління МВСУ Євген Колесник. Та, видно, дуже вже невловимий месник оцей луцький банкір. Чи може, всупереч словам правоохоронців, не тому невловимий, що його піймати не можуть, а тому – що ніхто й не шукає…
Олена ЛІВІЦЬКА.