Ще не розслідували авіакатастрофу на Волині, як подібне сталося на Рівненщині.
Волинські журналісти виявилися більш оперативними, ніж їхні рівненські колеги. Адже про падіння літака біля с. Скулин Ковельського р-ну розповіли відразу в день трагедії.
У сусідній же області про те, що 27 жовтня розбився «Вілга-35а», громадськість дізналася аж за три дні після катастрофи.
Проте в обох випадках причетні до НП воліють усе лишати в таємниці. От тільки на Рівненщині пілот спортивного літака лишився живим і доправлений до лікарні, а під Скулином ні пілот, ні пасажир не вижили.
Як підтвердив волинський прокурор із нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Олег Лісовецький, пасажир «Ан-2» був приватним підприємцем із Ковеля, а за штурвалом перебував досвідчений пілот із Одеси.
Після того, як на місці падіння три дні працювало Національне бюро із розслідувань авіаційних подій та інцидентів, голова комісії Олександр Бабак заявив про сім імовірних причин падіння «Ан-2». Станом на сьогодні їх коло звузилося до п’яти. Проте перший заступник начальника управління МВСУ на Львівській залізниці, який також виїжджав на місце події, нещодавно прокоментував «Волинській газеті»:
– На борту біплана був справді досвідчений пілот. Він мав, якщо не помиляюся, вісім тисяч годин нальоту. А останнім часом уже перебував на пенсії. Тому, швидше за все, причиною авіакатастрофи стали все-таки незадовільні погодні умови та погана видимість. У розмові з Олександром Бабаком ми теж серед найбільш імовірних варіантів зупинилися на цьому. Тим паче, як ви самі бачили, до аеродрому літак недотягнув метрів 800.
Остаточну ж інформацію можна буде озвучити лише після всіх експертиз, які впродовж 60 днів після падіння зобов’язане провести Національне бюро розслідувань.
На термін у два місяці послалися й у транспортній прокуратурі. Олег Лісовецький сказав, що, доки не отримає висновків НБР, жодних коментарів давати не буде. Хоча є підстави думати, що й після 60 днів від моменту падіння «АН-2» офіційної інформації проллється небагато. І основним аргументом тоді стане «таємниця слідства».
На запитання «Куди курсував біплан?», «Навіщо?», «Скільки часу?» Олег Петрович відповів, що ці обставини підлягають доведенню. А ще сказав: усі чутки, які оприлюднюють журналісти, правоохоронці не лише читають, а й перевіряють. І коли слідчий приходить до котрогось із журналістових співрозмовників, людина потім віднікується: «Я нічого подібного не говорив!».
Однак заперечувати – не означає казати правду. Бо керівник Рівненського авіаційного клубу, чий літак розбився 27 жовтня, теж спростував інформацію про аварію спортивного літака, а саму машину із численними пошкодженнями заховав у одному з ангарів (наказ мовчати і ховати отримав від свого київського начальства).
Чи був «Вілга-35а» офіційно зареєстрованим, а чи так, як його скулинський «товариш по нещастю», користувався номерами колись розбитого біплана – наразі не відомо. Хоча, як каже Михайло Заставний, аеродром, де впала спортивна машина, вважається державним і там постійно тренуються парашутисти. Тобто ситуація зовсім не така, як у Скулині: із закинутим аеродромом, нічними польотами й тютюновим вантажем.
Інформацію «Волинської газети» про те, що «Ан-2» літав із реєстраційними номерами біплана, котрий у лютому розбився в Житомирській області, Михайло Заставний і не підтвердив, і не заперечив. Хоча про транспортні засоби-двійники сказав:
– Таке явище має місце в Україні. Виявляти автомобілі легше: зупинив – документи перевірив. Із літаками ж складніше. Надто – коли треба звірити серійний номер різних частин і деталей. Але, – пообіцяв Михайло Заставний, – через тижнів два інформації маємо отримати більше.
А тим часом у сусідній Білорусі інцидент зі знищеним на Волині літаком «Ан-2», що перевозив крупномасштабну контрабандну партію цигарок, уже отримав продовження. Кадрове. 2 листопада Президент РБ Аляксандр Лукашенка звільнив полковника Аляксандра Боєчка з посади голови Державного прикордонного комітету, який встиг попрацювати на своїй посаді трохи більше року (у серпні 2012-го поплатився «головою» його попередник Ігор Рачковський за те, що зі шведського легкомоторного літака над Білоруссю було скинуто десант плюшевих ведмедиків). Новим керівником прикордонного відомства сусідньої держави призначено генерал-полковника Лєоніда Мальцева. Особа цього генерала є доволі колоритною. Свого часу він був міністром оборони. Донедавна – Секретарем РНБО, в ранзі якого координував дії білоруської та російської армій під час навчань «Запад-2013», що пройшли із залученням танків та авіації неподалік кордонів із польською Люблінщиною та українською Волинню. Оскільки Лєонід Мальцев неодноразово виступав із публічними заявами проти білоруських опозиціонерів та керівництва західних країн, то його прізвище було внесене до числа 200 білоруських високопосадовців, яким заборонено в’їзд на територію Європейського Союзу.
Щодо польської сторони, куди міг неодноразово літати літак-привид, то інформації про оргвисновки серед найвищого керівництва Прикордонної варти РП не надходило.
Оксана БУБЕНЩИКОВА, Володимир ДАНИЛЮК.