Вранішній Київ майже без корків на дорогах. Молоді люди із синьо-жовтими прапорами в центрі столиці. Працівники міліції у підземних переходах. А біля Адміністрації глави держави – журналісти зі своїм професійним начинням. Металошукачі на вході. Охоронці, котрі, як завше, ретельно перевіряють камери та диктофони… Таким був антураж перед початком підсумкової прес-конференції Президента України Віктора Януковича, яка відбулася в Українському домі.
Захід призначено на 11.30. Одначе у залі людно ще задовго до початку: представники медіа з областей приїздять, коли кому виходить, а працівники Першого національного готуються до прямого ефіру. У холі можна зігрітися чаєм чи кавою з печивом та цукеркою або випити мінералки й соку. Кілька журналістів біля столиків одягнені у футболки з написами «Стоп цензура». Вони також підкріплюються солодощами та кавою. За сусіднім столиком – український журналіст пуштунського походження Мустафа Найєм у тій же футболці. Тут же смакує чаєм бритоголовий Олесь Бузина. Він каже, що має до Президента одне-єдине запитання: коли Шевченківську премію нарешті отримає український літератор, котрий пише мовою Тараса – російською (?!)… Чому дивуватися? Це ж Бузина написав скандально відомий витвір «Вурдалак Тарас Шевченко»… Дівчинка з мікрофоном, на якому – логотип «5 канал», все допитується у регіональних колег, що хочуть запитати у глави держави. А чоловічий голос час від часу пафосно-глузливо вигукує: «Президент України!». Групка столичних акул пера підтримує оратора сміхом… Тішаться демократією, словом.
О 10. 25 – знайомий голос волає: «Скандал!». Погляди – у правий куток. Там на підвищених тонах з’ясовують, хто ставитиме питання Президентові. Київські представники ЗМІ прийшли до Українського дому ще о 8-й і склали список, до котрого увійшли тільки вони самі. І той факт, що колеги з областей також журналісти, їх не турбує: «Нехай ЗМІ з регіонів відпочинуть!». Зрештою, працівники прес-служби Президента ситуацію врегулювали: у єдиному переліку – 59 охочих поспілкуватися з главою держави.
Він не змусив себе чекати: об 11.30 звернувся до присутніх та телеглядачів із вступним словом. Лейтмотив звернення – погляд Президента України на ті процеси, які відбувалися в державі упродовж трьох останніх років.
– Ці роки були досить непростими, – зауважив Віктор Федорович. – Починаючи з 2010-го, ми балансували над прірвою і потихеньку виходили з дуже складної ситуації, просуваючись до стабільного розвитку держави. Найголовніше, що поряд із жорсткими антикризовими заходами нам врешті-решт вдалося розпочати модернізацію країни. Модернізацію, якої чекали майже 20 років. У 2010-му змогли розпочати програму реформ. Тому сьогодні критично важливо зберегти та наростити темпи розвитку і завдяки цьому поглибити розпочаті зміни.
Говорив Віктор Янукович і мовою цифр: ВВП зріс більш ніж на 487 млрд грн, або на 53%, темпи розвитку економіки, на відміну від Єврозони, залишилися позитивними. Окрім того, зауважив, що вдалося побороти інфляцію, знизити рівень дефіциту бюджету та збільшити розмір середньомісячної зарплати від 2 тис. 239 грн у 2010-му до 3 тис. 25 грн сьогодні.
– Важливою подією стало проведення в Києві ядерного саміту, – наголосив Віктор Янукович. – Він відбувся у час сумної дати – 25-ї річниці Чорнобильської катастрофи. В результаті такої роботи нам вдалося зібрати необхідні кошти, щоби розпочати побудову надійного укриття на Чорнобильській АЕС. Саме цього країна чекала майже 25 років.
Окремо зупинився Президент на темі соціальних ініціатив. Бо розвиток економіки – то не сухі статистичні показники, а реальне сьогодення для кожної людини.
– Незважаючи на чергове загострення світової кризи, ми знайшли можливість реалізувати низку важливих соціальних ініціатив, – сказав Віктор Янукович. – Наша робота в цій сфері дозволила здійснити цілу низку нових кроків у соціальній політиці.
Які саме? Розповів про реформування системи соціального захисту: збільшення допомоги при народженні дитини, перегляд підходів до системи видачі субсидій, покращення пенсійного забезпечення.
На думку Президента, всі три роки держава нарощувала соціальні інвестиції в системах освіти та охорони здоров’я.
– Збудовано вісім сучасних перинатальних центрів, у яких народилося понад 20 тисяч немовлят. У 2012-му в Україні зареєстровано найнижчий за роки незалежності рівень смертності малюків. Започатковано програму створення сучасної первинної допомоги, забезпечення населення такою важливою послугою, як швидка та невідкладна допомоги… Відновлюється мережа дошкільних закладів. У 2012-му для учнів було придбано більше шкільних автобусів, ніж за три попередні роки разом узяті, – понад 900. В Україні відбувається створення освітньої інформаційної системи. Завдяки впорядкуванню підвищується якість та престиж вищої освіти. Ми послідовно відроджуємо і середню спеціальну.
Говорив і про «системні зрушення у сфері розвитку підприємництва», і про «встановлені прозорі механізми започаткування й ведення бізнесу», і про продовження втілення адмінреформи, котра реалізовується шляхом відкриття центрів адміністративних послуг в усіх регіонах України. Зупинявся на моментах, пов’язаних із енергетичною безпекою країни:
– Ми підписали угоди з компанією «Шелл» та іншими іноземними партнерами про розподіл продукції з розробки запасів нетрадиційного газу, завершуються переговори щодо видобутку енергоносіїв на шельфі Чорного моря. Разом із китайськими партнерами передбачається реалізація проектів із будівництва заводів із виготовлення синтетичного газу з українського вугілля.
Акцентував Президент і на тому, що йому відомо, якими проблемами переймаються українці. Тож кількагодинний прямий ефір «Діалог із країною» став стимулом до ретельного вивчення того, що болить народові. А непокоїть людей, за версією глави держави, наступне: непрацюючі підприємства, відсутність робочих місць та низькі доходи, а також – стан справ у житлово-комунальному господарстві, освітлення вулиць, питання доступності громадського транспорту.
– Беззаперечно, що прискорений розвиток житлово-комунальної сфери, наведення ладу з інфраструктурою та громадським транспортом – однозначно пріоритетна проблема, яку маємо розв’язати у найкоротші терміни, – підсумував Президент. – Це настанова народу, яку ми обов’язково маємо виконати.
Потім перейшли безпосередньо до спілкування. Одразу зауважу, що під час підсумкової прес-конференції Віктор Янукович відповів на 17 запитань: 5 – від представників регіональних ЗМІ і по 6 – від столичних та іноземних. Якщо журналісти з областей більше акцентували на місцевих проблемах, то київських медійників цікавило зовсім інше. Наприклад, чому за ходом останнього засідання уряду журналісти спостерігали в холі та з екранів, чому сам глава держави спілкувався зі ЗМІ у форматі прес-конференції 15 місяців тому, як вдалося у такий короткий строк його синові розбагатіти або де знайти книгу Президента? До слова, поки одні прихильники журналістського руху «Стоп цензура» запитання озвучували, інші сиділи у залі… в заздалегідь принесених масках. Тому складалося враження, що все це шоу відбувається після попередньої репетиції…
Запитання одне, інше… Задля справедливості чергувалися: столичні ЗМІ, регіональні, а тоді – іноземні. Останні, до слова, сипали доволі гострими, одначе цікавими запитаннями, більшість із яких стосувалася підписання угоди з Російською Федерацією щодо створення консорціуму та можливостей вирішення проблем правосуддя. І чи не втратить Україна певні позиції у стосунках із ЄС?
– Не хотілося б, аби в одну площину зводили питання створення консорціуму та вибіркового правосуддя, – відповів Віктор Янукович. – Чого ми хочемо? Аби українська газотранспортна система працювала надійно, щоби мала можливість прокачувати в Європу певні обсяги газу (чим більше, тим краще) і щоби була технічно модернізована. Це завдання ми виконали разом із партнерами. Що може зробити Росія? Гарантувати обсяги транспортування газу. Отаке ми озвучили перед росіянами. Інше питання – модернізація української газотранспортної системи. Тривають переговори. Росія готова разом із Україною вкладати щорічно кошти саме в модернізацію. Хоче сусід стати власником? Можливо. Але власник – Україна. Наша пропозиція дуже проста: «труба» залишається у державній власності, але газотранспортну систему можна взяти в оренду якесь підприємство й забезпечувати обсяги прокачування й модернізацію. Важливо, аби це підприємство не було монополістом, а Україна мала вільний доступ до свого майна.
Звісно, опозиціонери підняли на прес-конференції й тему ув’язнення Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.
– Тимошенко слід юридично захищатися, – висловив міркування Віктор Янукович. – Сьогодні кримінальне законодавство дозволяє гуманізувати покарання за економічні злочини, але за однієї умови – погашення завданих збитків. Що ж до Луценка… Закінчиться касаційний суд. Якщо він його не звільнить, то я буду розглядати питання про помилування.
Не обійшлося без прикрих колізій. Одна з представників столичних ЗМІ спробувала звернутися до Президента, не дотримуючись правил, та ще із сектору для іноземних колег. Медійники обурювалися: існує черга, а охоронці першої особи спробували відсторонити дівчину від мікрофона. А та миттєво ж оголосила, що її… б’ють. Після втручання Президента, який відповів і на її «позачергове» запитання, ситуація владналася. Хоча поведінка окремих «колег» залишила гіркий присмак надовго.
Після завершення ефіру журналісти висловили думку, що є потреба у тривалішому спілкуванні. Тому прямо в залі Віктор Янукович відповів ще на кілька запитань, а потім залишив приміщення Українського дому
Світлана ГОЛОВАЧУК.
Фото автора.