Уже другий рік в Україні діє медична реформа. Визначено чотири пілотних регіони – Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області і м. Київ. Щоби не стояти осторонь і не починати згодом із нуля, долучаються й інші, серед яких – Волинь. Питань виникає багато, а проблем – ще більше. Напевно, найважливіша – психологічна: страх змін. Тому журналісти мусять прийти на допомогу, щоб донести до громадської думки, чого очікувати від медичної реформи, і суспільство могло об’єктивно сприймати ті чи інші події.
Щоб розповісти про перші результати, проблеми, плани та переваги реформи, нещодавно із журналістами Рівненщини, Волині, Львівщини, Тернопільщини та Сумщини у Києві поспілкувалася міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова. До речі, попередньо відбулася зустріч із представниками інших регіональних мас-медіа. На прес-конференцію прибули також начальники відповідних обласних управлінь охорони здоров’я.
– Перед тим, як приступити до впровадження медичної реформи, – зазначила на початку зустрічі Раїса Богатирьова, – було проведено ретельний аналіз діяльності закладів охорони здоров’я. Ми порівнювали українські показники здоров’я, інвалідності, смертності тощо з показниками європейських країн, країн пострадянського простору. Саме це і лягло в основу прийняття рішень щодо майбутніх перетворень.
Наріжним каменем має стати профілактика, попередження хвороб. Акцент первинної медичної допомоги – її максимальне наближення до кожного громадянина із найвіддаленіших куточків.
– Без сумніву, виникали питання, як фінансувати первинну і вторинну, спеціалізовану медичні допомоги, як забезпечити доступ кожного українця до висококваліфікованих медичних послуг, – продовжила Раїса Василівна. – Все це підштовхнуло до чіткого розмежування всіх рівнів допомоги: первинної (а це – послуги дільничного терапевта, амбулаторії та сімейних лікарів), вторинної – консультації профільних фахівців та госпітальні служби, а також високоспеціалізована (послуги клінік на базі профільних інститутів). Ми проаналізували, де найбільше втрачаємо життів. Виявилося, що це – догоспітальний етап. Тобто поліпшення в першу чергу потребує швидка допомога.
Також Раїса Богатирьова наголосила на гострій потребі у кадровому ресурсі. Саме медики, за словами урядовця, мають стати партнерами у здійсненні реформи на всіх її напрямках та етапах. Але аналізуючи ситуацію, можна стверджувати: не завжди так. Коли це станеться? Раїса Василівна вважає, що тільки тоді, коли українська громада зробить потужний запит на сучасну медичну послугу і перестане ганьбити медика. Як наслідок – фахівець буде просто вимушений змінюватися і повертати собі високий соціальний статус.
– Зневірена громада ніколи не стане партнером будь-якої реформи, – вважає міністр. – Мовляв, хай буде, як є, аби не чіпали. І скільки б ми не демонстрували переваги медичної реформи, нічого не вийде. Тому довіра громадян і пошук партнерів виступають сьогодні на перший план. Саме це мене і спонукало до щирої розмови з представниками ЗМІ, які несуть своє слово до читачів. Завдяки вам той сплав недовіри і негативу, які присутні нині в суспільстві, можна перетворити у потужний потенціал змін.
ЗАКРИТТЯ НЕ БУДЕ!
Далі Раїса Богатирьова відповідала на запитання журналістів. Серед наболілих: що буде з ФАПами, маленькими медичними закладами? Адже люди, особливо у віддалених від райцентру селах, бояться взагалі лишитися без допомоги. Прозвучала категорична відповідь:
– Жодної установки ні від Президента, ні від Прем’єр-міністра на те, щоб закривати медичні установи, якщо відсутня заміна на кращу структуру, нема і не буде. Допустима лише їхня реорганізація або перепрофілювання з урахуванням потреб населення. Підкреслюю: реструктуризація торкнеться функцій! Наприклад, дільнична лікарня може перетворитися або в амбулаторію сімейної медицини (до якої можна дістатися за 2-7 км), або в лікарню відновного лікування, хоспіс тощо, залежно від рівня забезпечення.
Саме тому, за словами Раїси Василівни, серед ключових напрямків першого етапу модернізації медичної галузі – оптимізація мережі закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, яка спрямована на те, аби сконцентрувати кадрові й фінансові ресурси там, де вони застосовуються найефективніше. Ще на початку реформування наголошувалося на тому, що підхід до реструктуризації мережі медичних закладів має бути дуже виваженим, індивідуальним, здійснюватися на основі прозорих та зрозумілих критеріїв, котрі обов’язково враховують інтереси пацієнта, можливість його транспортування до місця надання медичної допомоги. Також треба захищати інтереси медичних працівників: вони мають чітко розуміти, в якому медичному закладі працюватимуть після змін. Тому лікарям, молодшому медичному нічого боятися: робота обов’язково знайдеться, бо існує дефіцит кадрів.
Проте, вважає керівник МОЗ, ці рекомендації та застереження почули не всі представники влади на місцях. Внаслідок цього й почали виникати протестні настрої серед людей, незадоволених «такими реформами».
Саме місцева влада зобов’язана подбати про те, щоб жителі сіл, у яких закриваються ФАПи, не відчували дефіциту медичного обслуговування. Новостворені сільські амбулаторії мають бути оснащені обладнанням та забезпечені сімейними лікарями, повинні бути організовані додаткові транспортні маршрути до стаціонарних лікарень та спеціалізованих лікарів. Там, де цього не відбувається, і виникає невдоволення людей.
До речі, в пілотних регіонах уже створено 169 нових центрів первинної медико-санітарної допомоги, а до кінця цього року по всій Україні планують відкрити 536 первинних центрів.
За словами Раїси Богатирьової, нині все ще відчутний дефіцит медичного персоналу. Щоб задовольнити потреби галузі, треба щорічно випускати з вузів у середньому 7,7 тис. фахівців, а реально отримуємо 4,5 тис. Тому з наступного року на тисячу збільшиться кількість місць державного замовлення у цій галузі.
ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТИ
На питання журналістів, яким чином уряд стимулюватиме і заохочуватиме медиків до впровадження реформи, Раїса Богатирьова зазначила:
– З квітня 2012 року медичні працівники пілотних регіонів, які надають первинну медичну допомогу, отримують надбавки за обсяг і якість виконаної роботи, завдяки чому їхня середня заробітна плата зросла в середньому на 50-60%. Зазначену модель оплати праці МОЗ України у 2013-му планує поширити і на непілотні регіони та працівників усіх рівнів надання медичної допомоги. Хочу звернути увагу, що з 1 жовтня 2013-го медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги нараховуватимуть надбавки за особливий характер праці до 20% посадового окладу, за особливі умови – теж до 20% посадового окладу, а також передбачається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу на рік.
Окрім того, органи місцевого самоврядування можуть передбачити для працівників закладів охорони здоров’я, які є комунальною власністю відповідної територіальної громади, додаткові надбавки та доплати.
Також урядовець розповіла про ще одне нововведення: право людини (закріплене законом) на вибір обслуговування тим лікарем, який їй більш до вподоби. Це стимулюватиме лікарів сімейної медицини до підвищення фахової компетентності та відповідальності. Варто нагадати, що за сімейним лікарем закріплено до 1200 осіб у селі, а на території міста – 1700.
ЧИ СТАНЕ ШВИДКА ДОПОМОГА ШВИДКОЮ?
Нині ввели норматив доїзду швидких на виклики хворих: у місті – 10 хв., сільській місцевості – 20 хв. Зважаючи на стан доріг, чи доречно це робити? Раїса Богатирьова пояснила, що у цій сфері кожен має відповідати за свою ланку роботи. Так, 20 хв. – це ідеальний варіант, але за створення умов для виконання нормативу прибуття бригад швидкої медичної допомоги на територіях адміністративно-територіальних одиниць особисту відповідальність несуть голови облдержадміністрацій та органи місцевого самоврядування (до речі, всі області затвердили плани ремонту доріг, які є пріоритетними для системи екстреної медичної допомоги, для цього передбачено відповідні кошти). До того ж, необхідно так розрахувати мережу пунктів базування бригад екстреної медичної допомоги, щоб максимально покрити підпорядковану територію. Це відповідальність керівників регіональних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Завдання МОЗ – забезпечити нормативно-правовий супровід та відповідну консультативну допомогу. Міністерство також здійснює низку заходів щодо модернізації автопарку системи екстреної медичної допомоги у всіх регіонах країни. Цьогоріч уряд ухвалив рішення про забезпечення закупівлі сучасного спеціалізованого транспорту.
ПІДТРИМКА ДЕРЖАВИ
Минулого року держава, як відмітила міністр охорони здоров’я, виділила субвенцію всім регіонам України (біля 327 млн грн), щоб карети швидкої медичної допомоги були забезпечені всіма необхідними ліками та сучасним обладнанням. 2013-го знову виділено такі самі кошти.
– Торік ми не отримали жодної скарги від населення на відсутність необхідних ліків у швидкої, – зазначила Раїса Богатирьова.
Також із цього року запроваджується логістика виклику 103. Тобто запит із центральної диспетчерської служби регіону скеровують до тієї швидкої, яка найближча до хворого. На це виділено кошти з Держбюджету. Поки будь-який виклик вважається екстреним.
Кожен диспетчерський пункт в області забезпечать необхідним устаткуванням, GPS – системою навігації.
– Все на себе бере держава, і до кінця року, думаю, буде зроблено, – наголосила урядовець. – На цей національний проект розраховано приблизно 300 мільйонів гривень.
У сфері відповідальності обласних адміністрацій – виділити приміщення, зробити ремонт відповідно до вимог проекту.
Міністерство також підготувало курси підвищення кваліфікації та навчання професійних медичних бригад, щоб вони могли оволодіти сучасними навичками надання допомоги.
– Наші медики варті поваги. Треба їх тільки підтримувати. Адже саме вони – головні фігури реформи. І попри всі негоди, відсутність інфраструктури, медики поспішають на допомогу, – наголосила на завершення розмови Раїса Богатирьова, а також подякувала за ефективний діалог.
Наталія ГЛАВНІЧЕК.
Фото автора.