Ставши на злочинний шлях, Олександр В. так і не зумів із нього зійти. Навіть після того, як за крадіжку двічі опинявся на лаві підсудних.
Трьох років не минуло від оголошення вироку Ківерцівським районним судом – як нова кримінальна справа. Цього разу її розглянув Луцький міськрайонний суд.
Як зізнався Олександр, у жовтні минулого року він проходив курс лікування у протитуберкульозному диспансері, що в Луцьку на вул Львівській.
Але думками не лише про стан здоров’я жив пацієнт. Прогулюючись територією медзакладу, чоловік приглядався й до того, що де лежить.
Під час однієї з таких прогулянок Олександр крізь причинені двері взрів у складському приміщенні, що належало протитуберкульозному об’єднанню, кисневі балони.
Ніхто за складом особливо не стежив. Відтак пацієнт знайшов для злочинних промислів спільника. Разом вони «пошкодили деревинно-волокнисту плиту на вікні», проникли на склад і винесли два кисневі балони.
Першу партію здобичі викрали о 10-тій ранку, а за наступною (ще два балони) прийшли о 16-тій годині.
От тільки вийшло, як у прислів’ї «Жадность фраера сгубила». Бо коли злодюги вдруге витягали поцуплене, їх помітила медична сестра. А далі – телефонний дзвінок, міліція і взяття показів: хто, коли, навіщо.
Серед обтяжуючих обставин було не лише те, що крадіжки Олександр скоїв не вперше, і не тільки те, що цього разу – із проникненням у приміщення. На мінус зіграв також стан алкогольного сп’яніння, в якому чоловік перебував, викрадаючи балони зранку й по обіді.
Отож, сподіватися на м’якість покарання було марно. І Луцький міськрайонний суд оголосив Олександру вирок: чотири роки й один місяць позбавлення волі.
От тільки питання: чи завершив осуджений курс лікування від туберкульозу?
Оксана БУБЕНЩИКОВА.