«Сьогодні
на роботі години півтори не було Інтернету. Випили весь чай… Розговорилися…
Познайомилися…» З цього анекдоту можна посміятися, якби не хотілося плакати.
Бо якщо маму й тата вже подекуди важко витягти з-за комп’ютера, то що говорити
про дітей!
Лікарі
давно б’ють на сполох, бо сидіння за диво-технікою – це проблеми зі спиною,
зором та психікою. Тож ви маєте переконати своє чадо: комп’ютер – не розвага,
він більше підходить для навчання. Звісно, обійтися без нього тепер не можна,
але варто пам’ятати прості правила: потрібно робити перерви хоча б кожні 50
хв., гімнастику для очей і просто розминку для тіла, частіше вставати з-за
столу, стежити за фізичним і психічним здоров’ям.
Але
найголовніше і найстрашніше – депресія. Тож більше розмовляйте з дитиною,
беріть із собою принаймні у похід магазинами, намагайтеся їздити в село, ходити
в гості, де є діти, показуйте реальність, іноді таку несправедливу… Бо ж у
віртуальному світі дитині так легко спілкуватися, перемагати страшних монстрів
і бути супергероєм чи стрункою феєю-красунею. А ще – яскраві картинки,
віртуальні друзі. Тому часто діти потрапляють у гірко-смішну ситуацію, коли
здається, що в цьому світі тільки Google розуміє з півслова…
Світлана
ДУМСЬКА.
Фото
Романа УСТИМЧУКА.