90
років тому
Село
не вірить комуністам
«Не диво, що село під «радянською владою» давно
відвернулося від комуністів. Навіть на підставі урядових комуністичних даних всякому
видно, до чого доводить «диктатура пролетаріату», за якою так побиваються сель-
роби в кампанії польських комуністів…Національна ідея тільки тоді осягне
свойого завершення, коли над Дніпром постане Незалежна українська держава».
(«Громадський
голос», 1929 р.).
80
років тому
Волосне
управління
«Уже з 19 вересня 1939 р. для трудящих Берестечка
почався період будівництва нового, соціалістичного укладу життя. В
західноукраїнські землі вступила Червона Армія, щоб взяти під захист його
населення. В місті виникли міське і волосне Тимчасові управління на чолі з Р.
П. Рузаком. Активні підпільники Р. П. Рузак, Х. Й. Зінґер та селянка Я. К.
Хомчик були посланцями від берестечківської ґміни до народних Зборів Західної
України у Львові, де проголосили Радянську владу і просили Верховну Раду СССР і
Верховну Раду УРСР включити Західну Україну до складу Української РСР, що й
було зроблено».
(«Радянська
Волинь», 1949 р.).
На
фото з архіву: депутати Берестечківської міськради, 1940 р.
20
років тому
Зачарований
вітряк
«У с. Шкроби Старовижівського р-ну чудом вцілів
вітряний млин, збудований місцевим майстром Степаном Кузьмуком ще в 1920 р. Він
зберігся до наших днів, і навіть французи, які недавно відвідали село, з
зачаруванням дивилися на цю унікальну пам’ятку старовини».
(«Досвітня
зоря», 1999 р.).
10
років тому
Український
Гоголь
«Євген Сверстюк: «От перегортаю біографії Миколи
Костомарова, Агатангела Кримського, знаменитого Сергія Єфремова, і вони
признаються, що стали українцями після читання Миколи Гоголя. Не Тараса
Шевченка. І справді: а де Тараса Шевченка тоді можна було прочитати, в якій
бібліотеці його можна було знайти? Це було певне вузьке коло, де лише можна
було знайти, наприклад, перше видання «Кобзаря»… А Микола Гоголь був у кожній
бібліотеці, «І Тараса Бульбу» можна було прочитати, і «Старосвітських
поміщиків», і… дивовижний український вертеп «Вечори на хуторі близь Диканьки»…
Словом, Микола Гоголь мав колосальний вплив на українське суспільство. І мій
батько з Волині, який не читав ніякої книги, крім Біблії, знав «Тараса Бульбу»,
а Тараса Шевченка не знав».
(Волинське
державне телебачення, 2009 р.).
Підготував
Сергій ШРАМЧУК.