У всьому є своя краса…

– Біографія  заповідника почалася з 19 грудня 2001 року, – зазначає науковий співробітник Тетяна Іванівна, девізом якої є: «У всьому є своя краса, але не кожен може її побачити» і до сфери діяльності якої входять фауністичні дослідження, кліматичні спостереження, зоологічний моніторинг за допомогою фотопасток.–  Він знаходиться поблизу села Замостя у північній частині Маневицького району Волинської області на межi з Рівненською. неподалік розташований Рівненський природний  заповідник  (Білоозерський філіал). Загальна площа нашої території становить 2975,7 га. Тут зосереджені переважно соснові та вільхові насадження. 

Черемський природний заповідник створено з метою збереження типових та унікальних лісових і водно-болотних природних комплексів Українського Полісся. У ньому відмічено 208 видів хребетних тварин, з них: променеперих риб – 11, земноводних – 6, плазунів – 7, птахів – 142, ссавців – 42 видів,  72 види із них  занесено до Червоної книги України. 

До Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи включено 16 видів фауни: вечірниця мала, видра річкова, рись звичайна, норка європейська, бобер європейський, чернь білоока, баранець великий, очеретянка прудка, деркач, тритон гребенястий, кумка звичайна, рахкавка звичайна, вусач великий дубовий, сінниця Едіп, мурашка руда лісова, п’явка медична і 4 види флори: зозулині черевички справжні, глід український, козельці українські, смілка литовська.

Із Європейського червоного списку відмічено 14 видів фауни (вовк, рись, видра річкова, вовчок ліщиновий, нічниця Наттерера, шуліка рудий, очеретянка прудка, деркач, п’явка медична, вусач великий дубовий західний, сінниця Едіп, красотіл пахучий, мурашка руда лісова, мурашиний лев звичайний).

 Зафіксовано 6 видів флори, які занесені до Додатку I «Бернської» конвенції: альдрованда пухирчаста, зозулині черевички справжні, жировик Лезеля, сон широколистий, льонолисник безприквітковий, дикран зелений та 94 види фауни (Додаток II конвенції). 23 види птахів охороняється у відповідності до Конвенції збереження диких мігруючих тварин.

– Закладено 13 науково-дослідних полігонів та ряд пробних площ для фонового моніторингу, уточнює Тетяна. Укладено договори про співпрацю з інститутами України. Регулярно проводяться науково-дослідні експедиції, започатковано співпрацю із польськими колегами-природоохоронцями. 

Підтвердженням важливості Черемського водно-болотного угіддя є включення його до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, що підтверджує сертифікат Рамсарської конвенції, який було вручено заповіднику в Міністерстві екології та природних ресурсів України 2 лютого 2017 року у Всесвітній день водно-болотних угідь. 

Основним завданням природного заповідника є проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища на його території, поширення екологічних знань, а також проведення наукових досліджень на територіях об’єктів природно-заповідного фонду.  З цією метою у заповіднику був створений науковий відділ. У склад відділу входять три наукових співробітники і екскурсовод. Очолює відділ заступник директора з наукової роботи.

Науковий відділ є організуючою ланкою у системі проведення наукових досліджень. Під його орудою розробка «Літопису природи» та інших наукових тем,  організація співпраці з провідними науковими установами,  участь у збереження біорізноманіття, дослідження екологічних процесів тощо. Наукові працівники беруть активну участь в проведенні фенологічних спостережень за флорою, фауною і складанні «календаря природи», спостереженнями за явищами протягом року на території заповідника для узагальнення їх. Науково дослідні роботи проводяться спільно у співпраці з фахівцями із інших наукових установ.  

Вирішувати багатопланову проблему охорони довкілля можливо лише на основі довгострокових комплексних досліджень, які безпосередньо виконуються співробітниками науково відділу Черемського природного заповідника.

– Ще у дитинстві я щиро закохалася у природу рідного краю, тому твердо вирішила, що моя майбутня професія обов’язково буде пов’язана з вивчення навколишнього середовища, – ділиться сокровенним науковий співробітник з питань флори Людмила Шпак.  – Після закінчення географічного факультету Волинського національного університету ім. Лесі Українки  певний період трудилася на педагогічній ниві. Проте коли трапилася нагода змінити рід своєї професійної діяльності, я не вагалася ні хвилини. Зараз займаюся дослідженням флори Черемського природного заповідника. Найбільше у своїй роботі люблю польові дослідження. Спочатку було страшно топтати стежку в болото, мало не до шиї заходити у каламутну воду, але, як кажуть в народі: очі бояться, а руки роблять. 

Рослинний світ Черемського природного заповідника вивчається від початку дослідження природи Західного Полісся впродовж кількох століть. Флора судинних рослин заповідника становить 760 видів, що складає близько половини судинних рослин усього Українського Полісся. Загалом на території  зростає 62 види рослин занесених до Червоної книги України, 5 – до Додатку I Бернської конвенції, 14 – до Додатку II CITES, 3 – до Європейського Червоного списку, 20 – до Регіонально-рідкісних рослин Волинської обл. Із проведених досліджень можна зробити висновок: незважаючи на досить малу площу заповідника, тут зосереджено близько 25% рідкісних рослин і тих, які зникають на території Українського Полісся, і мають значний науковий інтерес для подальшого вивчення. Нині на території заповідника зростають 58 видів червонокнижних рослин.

У житті кожної людини бувають такі моменти, коли відчуваєш, що для повного перезавантаження необхідні якісь зміни. Маючи певний досвід роботи у галузі діловодства, Алла Шулявська ризикнула та кардинально змінила напрям своєї професійної діяльності. І хоча нову професію довелося опановувати з нуля, здобувати другу вищу освіту і абсолютно не шкодує про свій вибір, бо надзвичайно пощастило працювати у команді справжніх професіоналів, щиро закоханих у свою справу.

– На даний момент працюю науковим співробітником, досліджую гідрологічні умови території Черемського природного заповідника, – каже Алла Олександрівна. – Адже саме цей напрям роботи вважаю найперспективнішим з огляду на ті кліматичні зміни, які відбуваються на нашій Планеті протягом декількох останніх десятиліть. 

Черемське болото є ядром природного заповідника та найбільшим середовищем збереження біорізноманіття. Центрально-східна його частина представлена Черемським еумезотрофним осоково-сфагновим болотом. Через особливість свого географічного розташування назване місце добре збереглося, бо майже не постраждало від осушувальних робіт. Загальна його площа становить 1257,7 га, а глибина залягання торфу – 10 метрів. Найбільші поклади цього добрива-палива відмічені у північній частині Черемського болота, яке відноситься до перехідного типу живлення (живлення відбувається за рахунок підземних (зокрема, ґрунтових) вод і атмосферних опадів). Це болото досить неоднорідне із різними рослинними угрупуваннями та відмінним режимом зволоження в різних його частинах.

На території Черемського природного заповідника є два озера – Черемське та Редичі, що відносяться до басейну річки Веселуха та мають льодовиково-карстове походження. Озеро Черемське розташоване у центрі Черемського болота. Його площа становить 7,7 га, а максимальна глибина – 7,0 м. Озеро Редичі розташоване південніше на схід від озера Черемське на межі із Рівненською областю, його загальна площа становить 14,8 га (в межах заповідної зони – 11 га), а максимальна глибина – 4,5 м.

У минулому на територіях Західного Полісся спільними силами польських вчених та практиків-меліоратів, активно проводилися осушувальні роботи. Звісно, така участь не оминула й території сучасного Черемського природного заповідника. Вишукувальні і осушувальні роботи відбувалися, найімовірніше, десь у 1929-1933 роках. У цей період від боліт Велике і Мале Ожиння, урочище «Гвуздець» у північно-східному напрямку вручну був прокопаний осушувальний канал до Черемського озера й від нього (Черемського озера) до озера Червище (Шині) і далі в річку Стохід. Канал випрямив існуючий до того природний струмок.

На території Черемського природного заповідника, в районі меморіалу партизанської слави, знаходиться озеро Озерце (Копанка). Воно має круглу форму та площу 800 м2, а його максимальна глибина залежить від пори року та рівня ґрунтових вод і може сягати півтора метра. Воно було створено за активної участі людини, тому з повним правом належить до штучного водного об’єкта гідрографічної мережі Черемського природного заповідника.

На його території у 2018 році закладені свердловини для дослідження рівнів ґрунтових вод, які розміщенні на двох науково-дослідних полігонах ППП-2 (16 квартал), ППП-4 (15 квартал) та поблизу опорного пункту “Хатина” (9 квартал). Нагромаджені дані планується використовувати у розробці природоохоронних заходів для покращення гідрологічного стану Черемського природного заповідника.