Ліцей Заболоттівської селищної ради Ковельського району давно славиться і якісною освітою, і високого рівня педагогічним колективом, і чудовими вихованцями. А цими вересневими днями навчально-виховний комплекс ще й став відомим ледь на всю Україну дуже прозаїчною, але насправді неймовірно потужною справою. Одинадцятикласники викопали біля хати матері одного з мобілізованих військовослужбовців бульбу картоплі!
Про це спочатку коротко написали на сторінці ліцею в соцмережах, потім тему підхопили обласні медіа.
Все почалося ось із такого короткого повідомлення ліцею, який очолює директорка Валентина Мороз:
«Учні 11 класу довели, що мають добрі та чуйні серця. Вони дружно і з великим бажанням прийшли на допомогу односельчанці, син якої в ЗСУ. Вони виконали всю необхідну роботу: викопали картоплю, прибрали поле і добрим словом підтримали маму. Вона щиро дякувала за допомогу. Дякую батькам, що виховують хороших людей».
Голова Заболоттівської громади Валерій Свіржевський чесно сказав: «картопляний десант» старшокласників – це була ініціатива самого навчального закладу, її, зокрема, реалізувала завуч із виховної роботи ліцею Наталія Шопук.
То що ж іще розповіла Наталія Миколаївна згодом, коли про «картопляний десант» стало відомо далеко за межами Заболоття?
Виявляється, два десятки дітей одразу та охоче відгукнулися на її пропозицію викопати картоплю місцевій жительці пенсійного віку, яка має ІІ групу інвалідності. Її сина, 40-річного Максима, кілька тижнів тому мобілізували в ЗСУ, і нині він проходить базову загальновійськову підготовку на одному з військових полігонів Сухопутних військ.
І вийшло так, що сама викопати картоплю жінка не дасть ради, а допомогти, враховуючи що другий молодший син теж об’єктивно не має такої можливості, не було кому. От і виникла не тільки ідея, але й її реалізація!
Діти працювали з «вогником» в очах, швидко і по-господарськи.
«Вона побачила дітей на полі і розплакалася… І дякувала дітям, і заплатити гроші їм хотіла… А військовий потім зателефонував школярам, щоб особисто подякувати за турботу про його матір», – розповіла колегам із «Суспільне. Луцьк» Наталія Миколаївна.
З її слів, заболоттівські діти завжди допомагають українській армії та долучаються до волонтерства. Зокрема, організовують благодійні ярмарки та за зібрані гроші купують адресні посилки військовим односельчанам із необхідними на фронті речами.
«Наші діти абсолютно вмотивовані, адже не з чужих слів знають, що таке війна, – говорить Наталія Шопук. – У дуже багатьох учнів найрідніші люди – військовослужбовці. Наприклад, у президента самоврядування ліцею і брат на фронті, і батько. Він і сам збирається в армію… Ще в одного з хлопців молодий брат теж воює… І цей перелік можна дуже довго продовжувати… У нашій громаді тільки 4 села, але майже 400 земляків захищають Україну на фронтах російсько-української війни».
Війна – немилосердна. 36 Захисників із Заболоттівської громади віддали своє життя під час бойових дій, ще 20 мають статус таких, що зникли безвісти за особливих обставин. Але навіть ці болючі втрати не пригнічують людей, вони продовжують допомагати і військовослужбовцям, і їхнім родинам. І зростає нова генерація українських патріотів, таких, які разом із Наталією Шопук допомогли мамі з інвалідністю недавно мобілізованого солдата.
Тож цілком резонно написала в коментарях Тамара Татарин-Сулік:
«Такий приклад потрібно наслідувати іншим школам та громадам, бо у наших селах багато матерів воїнів, яким нема кому допомогти. А часто про допомогу вони й соромляться попросити…».
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото сайту Заболттівського ліцею: під час копання бульби картоплі на городі матері мобілізованого військовослужбовця.