До редакції звідусюди злітаються листи
від передплатників, але першими традиційно свої квитанції адресують найвірніші
наші читачі. Ті, яких ми можемо впізнати з першого слова, з почерку на
конверті. Земляки. Прості, але найкращі душею.
Залізниця.
Прилісне. Ратне. Березна Воля… «Шановні журналісти. Я з «Волинською газетою» не
розлучаюся. Вона мені найкраща. Вона в нас сімейна. Читаємо її з першої до
останньої сторінки. Цікаве абсолютно все. Ми з чоловіком бажаємо Вам наснаги,
здоров’я, любові, витримки в ці важкі для нас часи. Думаємо і просимо у Бога,
що настане мир на Україні, просто треба любити один одного!» – пише у листі до
редакції Надія Любчик із краєчку Волині, мальовничого села Березна Воля
Любешівського р-ну, де не тільки всі домівки увінчані промінням сонця на причілках,
а й душі у людей – сонячні.
Що
може бути сокровеннішим за ці слова? А для нас, журналістів, які щотижня
стукають у людські оселі та й серця з добрими новинами чи гіркою правдою, – тим
паче. Тому з легкої руки Надії Любчик, котра просить «любити один одного» – хай
збудуться усі написані нею бажання і для нас, і для вас, і для нашої Волині
загалом!
Бо
дійсно і трудно, і важко нині, але якщо будемо разом – вистоїмо. Пишіть нам,
хто забув – надсилайте передплатні квитанції до редакції і вигравайте на Різдво
другий хороший подарунок. Бо перший – то
газета у Ваш дім.
…Пригадую,
коли років два тому ми привезли до хати Любчиків із Березної Волі один з
основних призів – бензокосу, яку вони виграли у традиційному розіграші для
передплатників, жінка надзвичайно
розчулилася: «Вірте чи ні, а цю косу мені Бог послав, – сплеснула руками.
– Було якось цього літа: йду селом, а
наш батюшка на подвір’ї траву косить такою штукою. Подумала, як би добре було
собі таку мати. Але спитала у нього, скільки вона коштує, та й замовкла… Де
нам… Тягнемося з чоловіком, щоб дітям помогти на ноги стати, з усіх сил, а самі
ж – прості селяни. І чогось мені тоді так боляче за себе стало. А через кілька
місяців почитала у «Волинські газеті», що виграла бензокосу – очам не
повірила!». Ось така вона доля – уміє дивувати…
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: у кожному селі «Волинська
газета» має вірних друзів, на краю Любешівщини, у Березній Волі – це Надія
Любчик, хранителька сільської книгозбірні.
