Їсти, але що?

 На Волині – проблема з якістю харчів, котрі пропонують у школах і дитсадках.

«Усе краще – дітям» – лозунг хоч і актуальний, проте не завжди дійсності відповідає.

Не чистим на руку бізнесменам ой як кортить накласти лапу на бюджетні кошти. Проте взамін якісну продукцію запропонувати спішать далеко не всі.
Про це «Волинській газеті» повідомив начальник відділу освіти Горохівської райдержадміністрації Віктор Білик:
– Усе, що стосується дітей, у нас проходить жорсткий контроль. Тож будь-яка продукція, що її споживатимуть вихованці шкіл і дитсадків, мусить відповідати всім сертифікатам якості. Це по-перше. А по-друге, аби серед усього асортименту товарів вибрати пропозицію, найбільш оптимальну за критерієм «ціна-якість», ми проводимо тендер.
Так-от, під час цього тендера якраз і виникає немало колізій. З’являються вони через як об’єктивні, так і суб’єктивні причини.
– Останні дуже часто пов’язані з бажанням бізнесменів збагатитися за рахунок дітей, а точніше – шляхом постачання поганої продукції під виглядом якісної, – зазначив Віктор Іванович. – Коли проводиться тендер, його переможцем стає той, хто за найнижчу ціну пропонує товар, котрий пройшов сертифікацію. Не раз учасники подають ксерокопії підтверджувальних документів, а потім з’ясовуємо: ті не відповідають дійсності. Тож коли встановлюємо правду, мусимо шукати іншого постачальника харчів.
Серед проблем, викликаних об’єктивними факторами, – іноді низька активність учасників тендера, зазначає пан Білик:
– От проводили ми тендер щодо поставки в навчальні заклади курячих стегон і торги довелося відмінити. Бо таке бажання проявив лише один бізнесмен. Відтак, оголошено повторний тендер. Щоби ситуація не зайшла у глухий кут, уже зараз звертаємося з відповідними пропозиціями до всіх виробників з області, аби подавали заявки. Але знову маємо пересторогу: чи зможуть бізнесмени надати повний пакет документів, котрі вимагаються відповідно до закону про державні закупівлі? Сподіваюся, цього разу таки вдасться знайти відповідальних і добросовісних підприємців.
А доки пошуки якісної курятини тривають, у навчальні заклади продукцію довозить постачальник, із яким договір було укладено ще торік, а зараз – тимчасово продовжено.
– Минулого року із м’ясом було простіше. Воно вартувало дешевше, тому можна було закупляти його без тендера. Таким чином ми налагодили з місцевим сільгосппідприємством прямі поставки. Зараз, на жаль, це вже не можливо, – каже Віктор Білик. – Зате подібної проблеми не виникає з молоком. Його ми також довозимо від місцевих товаровиробників. Тож не сумніваємося в якості молока і маємо нагоду купувати його не втридорога.
Аби раціон дітей був більш повним, а саме харчування вартувало менше, на Горохівщині залучають і фермерів, і батьків. 
–У дитсадках міста день харчування обходиться в 12 гривень, а в селі – 10 саме завдяки спонсорській допомозі батьків, – наводить приклад Віктор Іванович. – Ми взагалі стараємося не закупляти овочів. Частину привозять сільгоспвиробники, частина вирощується на пришкільних ділянках. Тобто картоплю, моркву, капусту, буряк маємо власні. Єдине, що треба придбати, – ранні помідори й огірки (це коли йдеться про харчування у пришкільних таборах).
Що ж до збалансованості харчування, то, запевняє керівник, усе відповідає вимогам законодавства. Хоча, звісно, поліпшення хочеться завжди.
– Ціна харчування в школах теж доволі прийнятна, – каже начальник відділу освіти. – За три-чотири гривні можна купити стандартну порцію «котлета-гарнір-салат» і чай. Натомість у пришкільному таборі триразове харчування обійдеться в 10 гривень. Діти, будьте певні, не голодують. От тільки з тендерами проблеми, на жаль, існують. Про що на останній селекторній нараді йшлося на рівні області. І не просто говорилося. Ми висловили проблеми й почули про конкретні шляхи їхнього вирішення.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *