Зараз Цуманська ОТГ – одна з найуспішніших в Україні. Торік переймати досвід цуманьчан приїжджали делегації ОТГ Дніпропетровської, Сумської, Чернігівської, Рівненської, Львівської областей. У чому ж секрет успіху молодої громади, до якої так і хочуть долучитися сусіди?
Наша розмова з головою об’єднаної територіальної громади Анатолієм Дорошуком розпочалася з огляду добудови адміністративного приміщення. Раніше ми бачили тільки проект, тепер на підвалинах постали стіни. Загалом у будівлі за прикладом європейських містечок має з’явитися навіть міська вежа. Усі роботи будівельники зобов’язалися закінчити до 1 червня нинішнього року. У такому разі Євросоюз виділить аж 1 млн грн на обладнання та комп’ютерну техніку для ЦНАПу.
– Анатолію Васильовичу, що зараз представляє собою Цуманська ОТГ?
– Наша громада – одна з найчисельніших в області. Перед приєднанням с. Сильне було вже 11344. У нас позитивна демографія, тож кількість жителів і надалі буде зростати.
– Яким бюджетом ви можете розпоряджатися?
– Наш зведений бюджет сягає 63 млн грн. З його використанням були навіть певні труднощі на початку і в кінці року. Втім, завершили ми його з перевиконанням – 76 млн грн. Тобто, на 13 млн грн перевиконали заплановані надходження. Це і власні кошти, які прогнозувалися в сумі 19 млн грн, а були 24 млн грн, і трансфери. Ми залучали різні програми та проекти, брали дольову участь і давали співфінансування.
– Які зі справ були найважливішими у діяльності громади за підсумками року?
– На мою думку, це реконструкція очисних споруд. Там було освоєно більше 3 млн грн. Ми закупили чеське обладнання і готові у наступному році повністю завершити реконструкцію очисних споруд у тому обсязі, який передбачено проектом, бо він розрахований на 6 млн 200 тис. грн. Поясню: 1,5 млн грн було до цього, 826 тис. грн – у 2016 р., 520 тис. грн – у 2017 р. і більше 3 млн грн – у 2018 р. Ми брали участь в обласній програмі «Екологія Волині 2016-2020 рр.», нам дали гроші і ми їх використали за призначенням. Долучилися і до програми «Питна вода України», де нам також виділили 1 млн 800 тис. грн. Разом вийшло 2 млн грн, бо 200 тис. грн – наше співфінансування.
Більше, ніж на 3 млн грн, було закуплено чеського обладнання. Після повної реконструкції нам обіцяють, що ми візьмемо кухля і вип’ємо тої води з нашої очисної системи разом із проектантами та підрядниками. Ці наші програми екологічного напрямку – найзначиміші. Вони ж і найважчі.
– Чому так вважаєте?
– На жаль, люди не розуміють «скидання» грошей в каналізацію. Ми завжди хапаємося за голову, коли нам вже нічим дихати, як кажуть, ніяк жити. Щоб цього не сталося, ми змушені були переконувати людей, що екологічна складова надзвичайно важлива для майбутнього, служитиме нашим дітям, усій громаді. Адже тут розміщені санаторії, де оздоровлюються люди. Якщо з нашої річки, а Путилівка впадає у Горинь, чиста вода далі йтиме у Прип’ять, Дніпро, Чорне море, світовий океан, від цього виграють усі. Ось такий наш підхід до очищення води. У нас буде зовсім нова система, збудована на новітніх технологіях.
– Куди ще вкладалися кошти?
– Більше 1 млн грн пішло на реконструкцію нашої адмінбудівлі, де маємо добудувати приміщення ЦНАПу та вежу. Але це гроші державні, ми тільки долучилися до виготовлення проектно-кошторисної документації. Реконструкція амбулаторій сімейної медицини у нас ведеться за кошти Світового банку, який виділяє від 10 до 12 млн грн, ще 1 млн 400 тис. грн – наше співфінансування. Долучилися ми й до робіт по селах. Наразі перекрили дахи на двох садочках – у Холоневичах і Липному. Наступного року, і на це вже виділено кошти, ми добудуємо їх, утеплимо, поставимо енергозберігаючі вікна і двері, тобто, зробимо зовсім інші споруди і відкриємо у кожному з садочків ще по одній групі. Так само запроектували зробити садочок у с. Берестяни. Найбільша ж дошкільна дитяча установа нашої громади – у Цумані. Заклад непоганий, але на його перекриття також потрібно 5 млн грн.
– Тобто, Ви не обійшли увагою жодного із сіл об’єднаної територіальної громади?
– Так, у кожному селі ми щось робили. У с. Липне, попри садочка, розпочали роботи з перекриття школи. Виділили на це 500 тис. грн. Після їх завершення плануємо зробити у школі спортзалу. Також подбали про освітлення кількох вулиць, чого раніше ніколи не було. Виділили 200 тис. грн на енергозберігаючі пластикові вікна для школи. А ще зробили філію пожежної частини. На це затратили 350 тис. Маємо там автомобіль, чергову зміну з двох працівників, третього приймемо цього року. Вона обслуговуватиме Липно (35 км), Холоневичі (32 км) і Знамирівку (32 км). Доїхати у ці віддалені села, де проживає 3500 тис. населення, із Цумані не так просто, тепер у них є своя пожежна.
Про дрібніші справи, благоустрій і не говорю. У Холоневичах, попри садочок, також подбали про вуличне освітлення – додали ще кілька вуличок, закупили для школи котел за 200 тис. грн, а ще – матеріали для перекриття котельні, бо вона протікає.
По Берестянах так само проведено вуличне освітлення – його у них не було, виділили 150 тис. грн на енергозберігаючі вікна у школу, ще більше 70 тис. грн – на реконструкцію шкільної спортзали. У Цумані розпочали реконструкцію парку відпочинку і дозвілля. У школі провели ремонт, обладнали дві нові класні кімнати, на що пішло 470 тис. грн. Виділено гроші і є вже проект на благоустрій біля школи, зокрема, вкладання бруківки. Зроблено внутрішній туалет і відремонтовано коридор у Будинку дитячої та юнацької творчості.
– Яке Ваше ставлення до так званих неперспективних сіл?
– Зараз у нашій ОТГ – два таких. Це Знамирівка і Клубочин. До першого ми вже відремонтували дорогу, а в місцевому ФАПі повністю замінили пластикові вікна. Це невеличке село Холоневицької сільської ради – досить проблемне. Потрібно думати, як його рятувати. Якщо загалом у нас із демографією все нормально, то це село потребує підтримки, як і Клубочин, що доєднався до нашої громади нещодавно. Будемо думати, як краще допомогти і його жителям.
– Для громади вкрай важливо мати надійний зв’язок між населеними пунктами? Що у вас із дорогами?
– Ремонт доріг потрібно підігнати. І ми цим уже займаємось. По напрямку Цумань-Карпилівка до кладовища зробили 326 метрів на 750 тис. грн за рахунок місцевого і обласного бюджетів. Так само на умовах співфінансування з обласним бюджетом зробили перехрестя Кадища, на ремонт 386 метрів затратили 1 млн грн. Додатково провели освітлення чотирьох вулиць у Цумані і трьох у с. Кадище. Майже на 200 тис. грн зробили комунальних доріг і вулиць. Зараз будемо робити дорогу Липно-Цумань, грунтові путівці плануємо переводити у дороги з твердим покриттям.
– Наскільки успішним став для Вас цей рік?
– Що для нас цей рік буде успішний і привабливий, показує доєднання до нашої громади Сильненської сільської ради, яке відбулося у грудні минулого року. За опитуванням місцеві люди спершу хотіли іти до Тростянецької ОТГ. Та побачивши реальні успіхи цуманьчан, зробили поворот на 180 градусів і приєдналися до нас. Це три села – Городище, Сильне, Клубочин. Також маємо з цим певні проблеми, бо села віддалені, треба багато вкладати у дороги, немає автобусного сполучення. Будемо робити внутрішній маршрут, вже створили комісію, оголосили тендер. Адже традиційно сполучення велося через Ківерці.
– Чи дообрали вже нових депутатів до ОТГ?
– Згідно з розрахунками ЦВК, Сильненська сільська рада, яка доєдналася до нас 23 грудня 2018 р., отримала у нас три депутатських місця: від 300 виборців – 1 депутат. Тобто, з 26 депутатів у нас вже стало 29. При цьому Сильненська сільська рада побажала, щоб кожен населений пункт незалежно від кількості її жителів мав свого представника.
– Хто вони? Яку політичну силу представляють?
– Всі три депутати – від УКРопу. Це Дмитро Копасюк (Клубочин), Олександр Пушкар (Сильне) і Микола Кішта (Городище). Згідно з законом, торік 29 грудня ми провели сесію, видали посвідчення, і вони вже голосували за бюджет на 2019 рік. У них амбіційні плани і пропозицій мають багато.
– Чи не створили ці запізнілі вибори певні незручності в роботі ОТГ?
– Ви маєте рацію. Ми стали заручниками дещо надуманої ситуації, адже вибори мали би відбутися у жовтні, тоді б і підтвердження були, і бюджет вчасно прийнявся б. Все ж, наша громада, зрештою, і з цим справилася. Свій бюджет ми прийняли. Але заручниками стали садочки, школи, клуби і бібліотеки Сильненської сільської ради, які до цього часу нам не передані. Найбільша проблема – з електроенергією. Адже районний бюджет не передбачав їх фінансування, а ми хоч і передбачили, та допоки не матимемо акту передачі майна, не можемо заключити договір з обленерго. Це не зважаючи на спрощену процедуру передачі майна. Педагогам зможемо платити зарплату, можемо ризикнути дати гроші на харчування, а ось на електроенергію – ні. Без повних актів передачі казначейство не дасть нам її проплатити. Будемо сподіватися, що Ківерцівська районна рада після пленарних сесій Ківерцівської та Тростянецької ОТГ якнайшвидше збере позачергову сесію і приділить увагу вирішенню цих питань.
– Анатолію Васильовичу, думаєте, це буде остання громада, що повірила у Цуманську ОТГ? Чи не захочуть у майбутньому до вас приєднатися інші сусіди, хоч би Олицька чи Журавичівська громади? Голову останньої ми побачили на Водохрещенському святі у Цумані, Алла Анатоліївна Гонтар навіть скупалася у Путилівці! Чи не на оглядини приїздила?
– У свій час такі усні пропозиції я висловлював Олені Іванівні – Олицькому голові. Якщо є невеликі громади, чи варто їм створювати своє чи краще доєднатися до нас? Це стосується і Журавичівської громади, якій доведеться вибирати між Тростянцем і Цуманню. У будь-яких процесах у нас, в українців, завжди було два лікарі – це наш розум і час. Тож будемо думати і чекати.
– Що у подальших планах громади?
– Продовжимо роботи по школах, садочках, ФАПах. Є кілька проектів на цей рік по с. Липне, Холоневичі, Городище, смт Цумань. І на це вже виділені кошти, і даватимемо своє співфінансування. Оця наша реконструкція ЦНАПу подана на проект Фонду регіонального розвитку. Якщо ми здамо це приміщення до 1 червня, то маємо змогу отримати 1 млн грн від ЄС на комп’ютери і меблі для обладнання ЦНАПу. На нього покладаємо великі надії, адже такий орган є не в кожній громаді. Деякі не матимуть його ніколи, будуть кооперуватися з більшими, особливо ті, що біля обласного центру. Їм краще користуватися Луцьким ЦНАПом. Від нас до Луцька, Рівного чи Ківерець – 50 км, це неблизький шлях, тому центр надання адмінпослуг є дуже важливим для нашої ОТГ.
У нас є договір співпраці з муніципальними радами, котрі побажали в майбутньому увійти до Цуманської ОТГ. Це Карпилівка, Дубище і Грем’яче, і в нас є договір з ними, ми вже частково співфінансуємо і нашу пожежну частину, і нашого соціального працівника. Думаємо, що вони долучаться до нас, і Цуманська громада буде найбільшою у Ківерцівському р-ні. А, може, і в області?
Розмову вели Володимир ПРИХОДЬКО, Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото Віктора РАЙОВА: Анатолій Дорошук.