Чергова координаційна рада обласної ради відбулася на теренах Іваничівського р-ну. Такий вибір з-поміж інших районів зробили невипадково. Передовсім прагнули вразити не стільки зовнішнім виглядом побаченого, як змістом роботи. Відтак усе, що демонстрували і з чим знайомили цього дня журналістів, керівників районних рад та інших учасників зібрання, можна звести до одного знаменника: іваничівський натурпродукт. Тому, що у цьому районі діє єдине на Волині сільгосппідприємство, яке займається справді органічним землеробством і тваринництвом. Тут варять справжнє живе пиво. Тут функціонує справжня лікарня європейського зразка, яку збудовано коштом держави. І жоден із тих, хто її бачив у сьогоднішньому стані, не зможе цього заперечити. Тут є школи, де вчать по-справжньому, і духовні осередки з не менш справжньою та величною історією.
Родзинки Іваничівщини розпочали пізнавати з відвідин ТзОВ «Старий Порицьк». Сучасне агропідприємство, що постало на руїнах колишнього колгоспу, функціонує в с. Старий Порицьк кілька років. Знайшовся інвестор (із місцевих), який вклав кошти у відродження агросправи. Наразі тут обробляють 990 га землі, утримують 200 корів та 200 голів молодняку. Руїни завдяки немалим фінансовим інвестиціям виросли у сучасні ферми. Підприємство продовжує розбудовуватися. Присутніх же найбільше цікавило, чи дійсно можливо у наш час господарювати в агросфері без краплини хімії. Досвід ТзОВ «Старий Порицьк», як переконує директор Геннадій Тищенко, доводить, що можна. У 2012-му тут зібрали перший органічний урожай. Для прикладу, гречану крупу постачають на продаж в один із магазинів Києва (по 200 кг у тиждень) за ціною 23 грн за кг. На нещодавньому ярмарку органічної продукції за літру молока з іваничівського господарства платили 8 грн. Відвідувачі побували на фермах, оглянули сучасний доїльний зал, будівництво нових споруд.
А продовжили відкривати Іваничівщину… в підвалах древнього пивзаводу. Директор ВАТ «Павлівський пивоварний завод» Юрій Пікута запросив гостей у святая святих, щоб переконати: підприємство дійсно використовує вікові технології. Славнозвісне живе павлівське пиво не потребує реклами, як і цілюща «Йоданка». А от завод, що є однією із семи броварень України, де варять живе пиво, таки потребує модернізації. Підприємство функціонує з початку позаминулого століття. Нинішні господарі заводу, що колись належав графові Чацькому, досі дивуються, як у той час можна було так чітко вгадати місце розташування виробництва, щоб якість води бездоганно підходила для пива. Завод дожив до сьогодення не без перипетій, був знищений під час Другої світової. А от у часи Хрущова, за наполяганням шахтарів, які з цієї нагоди не погребували до Микити Сергійовича звернутися, відновив діяльність.
Як у районі вміють не лише плекати давні традиції, а й започатковувати нові, учасники координаційної ради змогли побачити у Іваничівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – гімназія». Силами педагогів-ентузіастів вдається робити навчальний процес неповторним. Зокрема, завдяки ентузіазмові вчителя трудового навчання Петра Кислюка та за підтримки директорки, заслуженого вчителя України Марії Шевчик хлопці можуть учитися працювати з металом чи деревом не теоретично, а за справжніми станками з інструментами в руках. Цей навчальний заклад – серед небагатьох в області, де збережена традиція виховання працею. А от у молодших класах педагоги залюбки влаштовують малечі оздоровчі фізкультхвилинки. Діти, наприклад, ходять камінням, прикладають до голови мішечки з сіллю чи духмяними цілющими травами тощо. А ще – тут грають у живі шахи і мають зразковий учнівський хор «Жайвір». З допомогою влади створили відмінні умови для навчання та дозвілля.
Зразковою віднедавна можна впевнено назвати й іншу установу – центральну районну лікарню. 20 років чекали, доки оживе довгобуд. Держава вклала у добудову величезні кошти (27 млн грн), однак справа була того варта. Тепер іваничівцям можна по-доброму заздрити. Голова облради спільно з учасниками зібрання оглянув різні відділення закладу, поспілкувався з пацієнтами та медперсоналом.
Останнім акордом виїзного засідання став візит до Свято-Успенського Низкиничівського чоловічого монастиря, ченці якого активно допомагають сільській громаді не тільки молитвою, а й гарними справами. Наприклад, молоком для вихованців сільського садочка. Адже силами монастиря обробляють чимало гектарів землі, вирощують у теплиці овочі, утримують дійних корів. А історія обителі, що пов’язана з іменем Адама Киселя, неабияк манить туристів навіть із сусідньої Польщі.
Підсумки координаційної ради провели під керівництвом голови обласної ради Володимира Войтовича, його першого заступника Юрія Лобача (який, до речі, певний час працював головою райдержадміністрації на Іваничівщині), голови Іваничівської районної ради Анатолія Стадніка та заступника голови райдержадміністрації Володимира Матвіюка.
«Багато зроблено останнім часом для розвитку району. Щодо майбутнього, то всі з нетерпінням чекають добудови шахти №10. Для завершення будівництва треба ще, якщо не помиляюся, 600 мільйонів гривень. Але з пуском цього вугільного підприємства дуже багато проблем можна було б вирішити. Насамперед – щодо зайнятості населення. Бо 10-та шахта гарантує тисячу робочих місць», – зауважив Анатолій Стаднік.
Олена ЛІВІЦЬКА.