Працювати і заробляти

«Будь обізнаним»

Рожищенський районний центр зайнятості запросив до круглого столу кадрове агентство, яке має ліцензію на посередництво у працевлаштуванні за кордоном, та роботодавців, котрі займаються ягідництвом, овочівництвом, садівництвом. 

Трудова міграція за межі держави в пошуках високих заробітків стала звичним явищем для Волині. Чи професійно підготовлена людина до роботи в нових умовах, як зменшити ризики перебування за кордоном, застерегти наших співвітчизників, найти поради і для роботодавця, і для пошукача – серед питань круглого столу. Адже той, хто інформаційно обізнаний – значить захищений. 

Директор обласного центру зайнятості Раїса Кучмук навела статистичні дані: впродовж 2012-го у Мазовецьке воєводство (Польща) прибуло близько 24 тис. українців, які прагнуть мігрувати далі в Європу. Але їх переважно кваліфікують як нелегалів, штрафують, депортують. У той же час офіційно за наймом у Польщі тимчасово працевлаштований усього лише 151 волинянин. Детальніше про це розповіла представник кадрового агентства (ПП Баранов І. І.) Людмила Буховцева, яке тісно співпрацює з обласною службою зайнятості. Людмила Олександрівна переконує, що з 2007-го як в Україні, так і в Європі змінилося ставлення роботодавців до найманих працівників. Нині серед вимог – базове знання мови, відповідна кваліфікація, обов’язково наявність досвіду. 

– На кожного пошукача роботи в Польщі, який звертається до нас, складаємо резюме і надсилаємо працедавцю за кордон, – розповіла фахівець. – Згодом надходить відповідь, кого беруть на роботу. Наші люди не звикли до такого. Вони хочуть їхати вже, хай і нелегально. У кращому випадку їх чекає скасування візи й вимога залишити межі держави за 3-4 дні. Сьогодні польське законодавство карає штрафами тих підприємців, котрі тримають незареєстрованих працівників. На кордоні теж відстежують нелегальних трудових мігрантів.

Людмила Буховцева стверджує: кожного, кого направляє на роботу в Польщу їхнє кадрове агентство, забезпечують необхідними інформаційними матеріалами. Польський роботодавець попередньо надає письмову заявку, в якій чітко зазначені умови праці, оплати і проживання тощо, а також проект контракту двома мовами, завірений підприємцем. 

– Професійна освіта захистить у будь-якому випадку: чи працюватиме людина за кордоном, чи в Україні, – переконана Раїса Кучмук. – У рік ми перенавчаємо близько 7 тисяч безробітних. Зараз діють європейські вимоги ставлення до праці: професіоналізм, дисциплінованість, знання новітніх технологій. Допомагає в цьому навіть наша «Зимова агрошкола», серед напрямків навчання якої – досить популярні нині ягідництво, садівництво, овочівництво.

Директор Рожищенського центру зайнятості Лариса Вишневська розповіла про одне з приватних господарств. Започаткувала його колишня безробітна, яка виїжджала за кордон на сезонні заробітки, здобула там досвід. Згодом, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості та відвідуючи заняття «Зимової агрошколи», вирішила вирощувати малину. Отримавши в 2008-му одноразову виплату допомоги по безробіттю, разом із чоловіком узяли в оренду землю в с. Кошів Луцького р-ну, придбали трактор. Сьогодні це досить прибутковий бізнес.

Директор Локачинського центру зайнятості Олександр Ребрук повідомив, що для підприємств, які займаються цими напрямками, тепер на базі Оваднівського професійного ліцею через обласний центр зайнятості готуватимуть спеціалістів. У першу чергу – для ПП «Фруктекспол» (с. Марковичі), яке спеціалізується на вирощуванні чорної смородини. Як розповів інженер підприємства Віктор Гірич, збирання ягід максимально механізоване: придбали 4 комбайни. Якщо раніше на 50 га задіювали до 200 робітників, то тепер потрібно лише 20. Цьогоріч планують залучити до сезонних робіт 20-25 осіб. Оплата погодинна – у середньому 13 грн за год. 

Ще один приклад – підприємство зі Старовижівщини «Соломія плюс», яке серед іншого вирощує брюссельську , пекінську капусту, кольрабі, цукіні. Господарство тісно співпрацює з центром зайнятості: торік узяли на сезонні роботи близько 12 осіб. Оплата праці висока: до 20 грн за годину. 

ТзОВ «Хайберрі», що на Маневиччині, вирощує капусту броколі, полуниці, малини, чорної смородини, вишні. На сезонні роботи цьогоріч господарство планує залучити через обласну службу зайнятості 200-260 осіб. Оплата – до 12 грн за год. До того ж, підприємство забезпечує довезення працівників до місця роботи.

І таких прикладів – у кожному куточку краю. Про це розповіли директори районних центрів зайнятості: Олена Комісарук (Ковельський) – про вирощування розсади помідорів і перцю, полуниці, до збирання якої залучають 500-600 осіб (у середньому за день заробляють від 100 до 250 грн), Ірина Овадюк (Луцький) – про вирощування пекінської та інших видів капусти, Микола Музичук (Ківерцівський) – про ФГ «Золота нива», яке вирощує і переробляє моркву та столовий буряк, про трудову міграцію в Рівненську область на підприємство «Райз-Максимко», яке займається вирощуванням і переробкою кукурудзи. Головна вимога до всіх сезонних працівників – старанність та відповідальність, що дає змогу працювати і заробляти.

– Справедливість варто шукати у своїх руках, – підвела підсумок Раїса Кучмук.

Знайти себе

У центрі кар’єри Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького за сприяння обласної служби зайнятості представник обласного ГО «Волинські перспективи» Наталія Литвина провела тренінг для студентів 4-го курсу «Новітні інформаційні технології – ключ до успіху в пошуках роботи». Під час заняття вчилися складати резюме, розміщати його в Інтернеті, бо це – важливий крок у професійній самореалізації. 

«Знайди себе у світі професій» – таку назву мав урок у Рожищенському навчально-реабілітаційному центрі. Фахівець райцентру зайнятості вчила дітей, як правильно користуватися терміналом (встановленим завдяки службі зайнятості). За словами директора навчально-реабілітаційного центру Тетяни Козубович, від того, на якому рівні відбудеться професійне самовизначення дітей із особливими потребами, залежить, як вони соціалізуються та адаптуються в суспільстві. Тому на педагогічний колектив лягає велика відповідальність. Уже з 4-го класу починається професійна підготовка, яка ведеться за трьома напрямками: швейна, столярна справи, сільськогосподарська праця.

– Завжди радію, коли наші випускники розповідають, як вони працевлаштувалися, – каже Тетяна Володимирівна. – Адже це свідчить, що така дитина самоствердилася в житті. 

У центрі кар’єри Східноєвропейского університету ім. Лесі Українки цього ж дня відбувся ярмарок вакансій, у якому взяли участь представники підприємств різного напрямку. Серед них – ПАТ «Волинь-Авто», ПАТ «АК «Богдан Моторс», ЗАТ «Волинська фондова біржа», ПФ «Пандора» та інші. Керівник «Пандори» Тамара Матросова розповіла, що фірма, котра надає бухгалтерські послуги, тісно співпрацює з центром зайнятості та готова брати на роботу молодь. Одна з вимог – знання іноземної мови. 

Заступник генерального директора «Волинь-Авто» Микита Лебедюк повідомив: зараз є робітнича вакансія – слюсар із обслуговування автомобілів. Студентам пояснює, що в перспективі можуть бути вакансії економічного характеру.

– Хочу знайти роботу на майбутнє, яка дасть змогу професійно зростати, отримувати стабільну зарплатню, – ділиться студент 4 курсу економічного факультету Дмитро Пуха.

– Головна мета ярмарку – наблизити студента до працедавця, – наголосив директор Луцького міського центру зайнятості Едуард Неймарк. –  Сьогодні роботодавці мали змогу озвучити вакансії, які є зараз і на перспективу, а студенти – почути вимоги, подати резюме, дізнатися про ситуацію на ринку праці. Щомісяця складаємо плани співпраці з центрами кар’єри, Центром ділового студента, де передбачаємо низку заходів: екскурсії на підприємства, зустрічі з роботодавцями. 

– Студентів, починаючи з 3-го курсу, дуже цікавлять такі ярмарки вакансій, – розповідає начальник відділу сприяння працевлаштування студентів і випускників СЄНУ ім. Лесі Українки Ольга Берладин. – Сьогодні цей захід організовано за сприяння служби зайнятості. Молодь цікавить, як правильно себе подати, які вимоги, зарплати. Роботодавці запрошують на екскурсії, практику. Працевлаштування всіх випускників відстежуємо. Звичайно, хто хоче працювати, обов’язково знайде роботу.