У Челябінську впало, а у нас – взірвалося

А почали роботу волинські обранці зі справ сердечних. До того ж – у буквальному сенсі. Доктор медичних наук, професор Андрій Ягенський (керівник обласної програми запобігання та лікування серцево-судинних захворювань «Волинькард») розповів про стан реалізації програми й про гостру необхідність посилити профілактичну роботу щодо запобігання серцево-судинним захворюванням.

Натхненники єдиної в Україні і тим унікальної регіональної програми «Волинькард», яка дозволяє запобігати хворобам, а головне – коштом обласного бюджету рятувати людські життя, шукають партнерів у реалізації заходів, передбачених програмою, серед депутатів усіх рівнів, керівників структурних підрозділів органів влади та успішних господарників. Нещодавно в рамках програми обстежили сільських голів області. З 18 лютого такі обстеження мали змогу пройти й депутати облради. Усе це для того, аби, загостривши увагу обранців на проблемах власного здоров’я, привернути їхню увагу до проблем зі станом здоров’я всіх волинян. А ситуація – катастрофічна, зазначають лікарі. Тому «Волинькард» має працювати і в 2013-му, переконані медики. Крім того, є необхідність у рамках цієї програми створити Центр профілактики. Щоб турбуватися не тільки про боротьбу з наслідками захворювання, а й запобігати хворобам. 

Голова облради Володимир Войтович цього дня озвучив заяви обранців із нагоди певних «рокіровок» у сесійній залі. Так, одна з найбільших фракцій («Батьківщина») змінила лідера. Відтепер кермуватиме білосердешними Роман Карпюк. Нагадаю, столичні вожді дещо раніше показали «червону картку» донедавна голові облосередку «Батьківщини» Анатолієві Грицюку. Втративши посаду в парторганізації, Анатолій Петрович позбувся й формального лідерства у фракції. Сам же Роман Карпюк прокоментував подію так:

– Анатолій Грицюк написав заяву про те, щоб його звільнили з посади голови фракції. Її задовольнили. Сьогодні вранці відбулися збори фракції (а їм передувало засідання обласного політбюро, де рекомендували мою кандидатуру), під час яких усі одностайно проголосували за те, щоб я очолив фракцію.

Кадрові ротації, переконує Роман Карпюк, аж ніяк не вплинуть на курс білосердешних. 

В обласній раді діятиме нова депутатська група. Називатиметься вона «Об’єднана опозиція «Батьківщина». Головуватимуть у групі відразу двоє – знову ж таки Роман Карпюк та фронтзмінівець Ігор Гузь. Окрім них, «згрупуватися» виявили бажання: Валентин Кошельник, Михайло Корінчук, Анатолій Грицюк, Юрій Лазаренко, Богдан Дівнич, Віктор Коротун, Валентина Блінова, Людмила Кирда, Василь Васковець, Валентина Касарда, Сергій Іванюк, Олександр Свирида, Євген Недищук, Віктор Радчук та Валентин Вітер. Однак варто зауважити, що це – не всі представники фракцій «Фронту Змін» і «Батьківщини» в облраді.

Доцільність у створенні ще одного об’єднання в облраді (а депутати можуть об’єднуватися як у фракції, так і в депутатські групи) лідер Батьківщини вбачає у необхідності «координувати роботу»: 

– Це питання вирішувалося на рівні Києва, і у Верховній Раді створена така міжфракційна група, куди увійшли представники всіх опозиційних сил парламенту. Ми провели переговори з Ігорем Гузем і на засіданні фракції прийняли рішення створити таку групу для координації дій, – зазначив новоспечений голова фракції «Батьківщина». 

На запитання, чому під гаслом «об’єднана опозиція» створили окрему депгрупу лише дві опозиційні сили – «Батьківщина та «Фронт Змін», оминувши свободівців, які теж декларують свою опозиційність, Роман Петрович відповів коротко:

– Ні. «Свобода» не увійшла до групи. 

То навіщо тин городити, коли всередині – одні й ті самі?

Партійні ротації назріли й у лавах волинських народників. Про те, що аграрій Андрій Турак вирішив скласти повноваження лідера фракції Народної Партії, стало відомо з уст його однопартійця – голови облради Володимира Войтовича, який зачитав відповідну заяву депутата під час сесії. Як відомо, членом Народної Партії Андрій Антонович був давно й саме під гаслами цієї політсили кілька скликань поспіль відстоював інтереси волинської громади в облраді. Нині ж причиною складання повноважень лідера фракції стала заява про бажання вийти з партії. Хоча відомо, що ця політична структура нині переживає не найкращі часи, але жоден із партійців не зважувався на такі кроки. Що ж змусило Андрія Турака позбутися партквитка? Чи не курс на ймовірні нові парламентські вибори (про які все частіше й частіше говорять на столичних пагорбах)?

Сам депутат причини рішення зректися приналежності до народників пояснив коротко: 

– А що, є така партія?.. (пауза, – авт.) Я думаю, що нема. Тоді чого в ній бути? Я перший вийшов… Хоча – ні, не перший. Наверху багато хто так зробив. 

А щодо майбутніх партійних перспектив, то Андрій Антонович запевнив: планів не має жодних і воліє залишатися поза партійними структурами. Хто головуватиме у фракції після Андрія Турака, очевидно, стане відомо згодом. Але вже зараз ясно одне: Андрій Антонович вже давно в партії жив власним життям на дорозі з одностороннім рухом.

Чимало хто очікував, що представники опозиційних сил в облраді з огляду на події, що цими днями відбуваються в українському парламенті, загострять тему персонального голосування депутатів. Натомість цю ініціативу озвучили регіонали: депутатський запит щодо необхідності дотримання норм законодавства при персональному голосуванні оприлюднив представник Партії регіонів Олег Батюк. Врегулювати ситуацію з невиплатою ПАТ «Ковельмолоко» заборгованості за здане молоко селянам із прикордонних населених пунктів Володимир-Волинського р-ну просила у своєму запиті регіоналка Тамара Ковальчук. Нашоукраїнець Михайло Бегаль переймався проблемою доїзду до навчального закладу школярів із с. Дожне Ратнівського р-ну.

– Діти добираються до школи до с. Запілля аж 2,5 кілометри. У зимову пору батьки везуть їх санками, словом – хто як може. Тому прошу розглянути можливість забезпечити доїзд школярам, – зазначив Михайло Григорович.

А от В’ячеслав Рубльов («Батьківщина») клопотався про долю будинку Косачів у Луцьку:

– У 2006-му кошти на ремонт Лесиної світлиці виділяли. Однак у тому приміщенні був такий собі бар закритого типу. Нова дирекція заповідника здає частину будівлі в оренду. Тому я пропоную припинити шматування будівлі й створити там культурно-просвітницький центр сім’ї Косачів. 

Більшість із озвучених запитів підтримали у сесійній залі. А позаяк ця процедура традиційно зайняла понад 30 хв., відведених на цю справу регламентом, то Володимир Войтович запропонував решту – прийняти пакетом. Більшість проголосувала «за». Однак своє здивування діями колег згодом висловили Сергій Слабенко, Ігор Гузь, Олександр Бик, Богдан Дівнич. Мовляв, голосувати, не відаючи за що, – недалекоглядно. Богдан Дівнич запропонував, аби відповідна комісія розглянула можливість внесення змін до регламенту, щоб не обмежувати час, відведений на запити та запитання. Та чи пристануть волинські обранці на таку пропозицію – невідомо. 

Усе ж спокійно сформувати порядок денний сесії депутатам завадили два питання. Обидва – не без політичного підтексту. Перше стосується долі екс-ректора Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти Михайла Сташенка, друге – доцільності спорудження пам’ятника Степанові Бандері коштом обласного бюджету. Щоб переконати обранців повернути у порядок денний проект рішення стосовно продовження терміну дії контракту з паном Сташенком, представники «Батьківщини» та «Фронту Змін» залучили «важку артилерію» у вигляді чарівної жінки. На сесії облради була народний депутат, голова комітету ВРУ з питань освіти та науки Лілія Гриневич. У своєму виступі вона повідомила: отримала лист працівників інститут на захист Сташенка і вважає, що Михайла Олександровича треба залишити на посаді. А от що першим проректором у нього був колишній перший заступник Анатолія Француза – Володимир Панчишин – вона й словом не обмовилася. 

Дійти згоди щодо остаточного вигляду порядку денного лідери фракцій пробували під час 10-хвилинної перерви. Згодом Володимир Войтович оголосив додаткову перерву на годину. А після неї спроба проголосувати за порядок денний загалом не принесла позитивних результатів: із 47 присутніх 34 – за, 7 – проти, 14 – не голосувало. Голові облради не залишалося нічого іншого, як сказати: 

– На мою думку, корисною буде більш тривала перерва…

Вона й розпочалася минулої п’ятниці…