Волинська газета

Вселенський потоп чатує за 50 км від Луцька!

Світова енергетична криза 80-х рр. минулого століття змусила більшість економічно розвинених країн не лише задуматися про майбутнє, а й розробити на рівні держави спеціальні енергетичні програми, спрямовані на скорочення споживання викопних енергоносіїв і заміну їх альтернативними джерелами енергії. Один із вагомих елементів таких програм – використання деревини швидкорослих порід. В Україні ж спробували зігрітися вербою. І не прогадали.

Таких «маски-шоу» мешканці Волі-Ковельської Ковельського р-ну ще в житті не бачили. Вщипнути себе, чи, бува, не спиш, хотілося кожному, хто спостерігав за небуденною картиною. І те, що вона розгорнулася на обійсті сусіда-бізнесмена, додавало ще більшого адреналіну.

Така солодка назва у турійської глибинки – Ягідне, та аж ніяк не солодка доля багатьох її мешканців, значна частина яких – переселенці з Польщі. Ще до 1947 р. – горезвісної операції «Вісла» – на землі УРСР переправляли українців із прикордонних територій, хоча депортація мала не настільки насильницький характер, як пізніша «етнічна чистка». Серед них – Анастасія Скубій, життя котрої нагадує шлях крізь терни. Та не до зірок, а до сірих буднів…

Заради майбутнього гетьмана жінка хотіла вбити власного чоловіка.

Як через конфлікт районних енергетиків та сільського дядька 90-річній вдові інваліда війни доводиться доживати віку в темноті.

– Ходи-но! Зустрічай подарунок! – гукнула господареві Надія Любчик, щойно редакційний автомобіль пригальмував біля їхнього подвір’я.